Українські музеї у наш час

Українські музеї у наш час

 

Музеї не часто відвідуються у нашому українському суспільстві. А чому так? Хіба це не ті унікальні місця для пізнання історії, вивчення події та персоналій? Чи вони недостатньо цікаві і знаходяться у поганому стані?

Для перевірки цих питань на собі, я відвідала національний музей історії України і подивилася, що там розповідають про період 20 століття в Україні. Національний музей історії України є провідним історичним музеєм, який представляє  історію України з ранніх часів до сьогодення. Музей знаходиться у  центрі Києва на Старокиївській горі. Серед інших музеїв, він є одним з найбільш відвідуваних музеїв, тому що має велику кількість історичних експозицій.

 

Сам музей є великою і гарною трьохповерховою  будівлею з колонами. Спершу, при вході до музею можна побачити виставку на тему «Люди свободи”. Вона  показує  хронологію головних подій в Україні протягом XX століття, розповідає про людей, які в минулому столітті своєю працею,  зробили внесок у  відновлення незалежності України (Микола Міхновський, Агатангел Кримський, Олена Степанів, Василь Липківський, Лесь Курбас, Євген Коновалець, тощо).

15086835 573208862879092 594629547 n

Зайшовши всередину музею, потрібно покласти речі у гардероб. На касі можна  купити квитки за доступною ціною (дорослий 30 грн, пільговий 20 грн), також тут можна роздивитися карту музею, типи екскурсій, дитячі проекти. Після моїх відвідин музею, хочу сказати, що тут наведено мало інформації про експозиції ( на аркушах паперу біля експонатів ), тому краще брати екскурсію для цікавого і зрозумілого огляду.Кожен може замовити екскурсію для огляду цілого музею чи якогось відділ історії.

 

Виставки ідуть у хронологічному порядку – це неначе подорож у часі. Для того щоб потрапити у  XX століття потрібно пройти на другий поверх– період історії « Україна вкінці XIX ст.- на поч.XX ст.» і потім на третій.

 

Для початку пропонується пройти в кімнату з виставкою “Мистецтво на службі радянської пропаганди”,  яка показує історію радянської ідеології через призму мистецтва: Ленін, Сталін, Молотов, Брежнєв на вазах, тарілках, келихах, табакерках, горщиках .А для відтворення атмосфери,  у кімнаті грає радянська музика і висять цитати лідерів СРСР про мистецтво.

 

Наступною йде виставка «Україна в роки Першої Світової війни та національно-визвольні змагання», яка розповідає про війну і українську революцію. У цій виставковій  залі  одразу впадає вічі  експонат колісниця та знамена полку Нестора Махна.

 

Третя виставка – «Україна у складі інших держав. Від НЕПу до Сталінського тоталітаризму», що розповідає про становище народів на українських землях, які опинилися у складі декількох країн: СРСР, Польща, Румунія і Чехословаччина. Тут особливу увагу привертає  сучасний постамент  присвячений пам’яті Голодомору.

 

Потім слідує виставка про «Україну у складі СРСР. Від Відлиги до Перебудови у ‎1986-1991. СРСР». Оповідається про прихід відлиги та виникнення потужного дисидентського руху. Цікавим експонатом є письмовийстіл зі стільцем, які стоять посередині залу, оскільки за нього можна сісти і роздивитися копії документів, накази, довідки, статистику засуджених та розстріляних, побачити кількість жертв вбитих та репресованих.

 

«Україна незалежна» є останньою експозицією періоду XX століття, де розповідається про відновлення незалежності України, її президентів, прийняття Конституції, а також про народні рухи,  революції. Акцентом тут є різні важливі документи: перша Конституція України, присяга президента,акт проголошення незалежності.Також у цій залі знаходяться два крісла, на яких можна посидіти і відпочити.

 

У коридорі  діє виставка про українського діяча Симона Петлюру, а саме  його біографія, фотографії та цитати.

 

Взагалі проглянувши музей, можна сказати, що він не виглядає сучасним, але в той же час запропоновані експонати добре відтворюють історичні події в Україні. Цікаві та сучасні підходи до представлення історії, було описано вище, а саме гра музики і стіл з документами, але їх мало. Окрім цього толерантно висвітлена інформація про інші  народи, які мешкали на території України у XX столітті.

 

Найбільше виставлено експонатів, які стосуються історії  політики, військової справи, менша кількість про – побут та повсякденне життя людей того часу. Період здобуття незалежності України є мало висвітленим у порівнянні з іншими періодами. На жаль, оформленні експозиції є одноманітними. Більшість експонатів знаходяться у шафах за склом, що створює незручність у прочитанні текстів документів, листів, вирізок з газет. Варто зауважити, що підписи до експонатів  та інформація про події історії надруковані на аркушах лише українською мовою. Оскільки експозицій дуже багато, повноцінний огляд займає багато часу.

 

У висновку можна сказати, що музей має багато цікавих експонатів, послідовні і структуровані виставки. Але малу кількість сучасних підходів та інтерактивних методів подачі історії України. Можливо саме через такі старі форми підходу відвідуваність музею невелика.Звичайно, це лише один з можливих причин, адже існують ще й зовнішні чинники.На мою думку варто було б оновити і додати чогось нового до способів висвітлення історії у музеях, і цим розвивати інтерес до культурної цінності музеїв.Адже насправді музеї це цінні надбання національної і історико-культурної спадщини.

 

Виставка «Люди свободи» 

15151381 573208866212425 1993089200 n

Вигляд музею з вулиці

15129773 573208859545759 127337142 n

Екпонати 1) письмовий стіл зі стільцем; 2) колісниця; 3)документи (Акт проголошення незалежності, присяга президента України) періоду здобуття незалежності України.

1