Правильник Уладу Пластунів Сеніорів

 

Постанова Головної Пластової Ради з 9 квітня 1994 року про Правильник Уладу Пластового Сеніорату // “Пластові вісті”. — Рік 48. — Нью-Йорк — 31 липня 1994. — Ч. 2/94 (63). — Черга 7/94.

І. Загальні постанови

Стаття 1. Назва і визначення

Улад Пластового Сеніорату (у скороченні УПС) є інтеґральною частиною Пласту та творить четверту його організаційну формацію для здійснювання завершуючого етапу пластування.

Стаття 2. Завдання

Завдання УПС такі:

а) об’єднувати пластунів і пластунок, які вже вийшли з віку приписаного для Уладу Старшого Пластунства, які зобов’язалися далі жити згідно з ідейними засадами Пласту й бажають організовано здійснювати набутий у Пласті досвід у службі для України й Пласту;

б) спонукувати своїх членів до дальшого розвитку їхніх особовостей та відповідного сеніорському вікові самовиховного пластування;

в) спонукувати своїх членів до праці в Пласті з намаганням піднести його на вищий рівень діяння;

г) заохочувати своїх членів до активної участи в громадському житті, застосовуючи пластові засади в його виявах;

ґ) ознайомлювати іншонаціональне довкілля з українською проблематикою, щоб здобути серед нього прихильність для української справи;

д) підтримувати серед своїх членів товариське співжиття, плекати пластову дружбу, скріплювати духові й організаційні зв’язки, а в потребі давати їм моральну й матеріяльну поміч;

е) плекати й передавати наступним поколінням світлі традиції Українського Пласту.

Стаття 3. Засоби

УПС здійснює свої завдання такими засобами:

а) традиційними й новими виявами індивідуальної й групової пластової діяльности, не тільки в рамах УПС, але теж з іншими пластовими уладами;

б) всіма доступними засобами, що посилюють самовиховний процес пластуна сеніора та його громадську працю.

II. ЧЛЕНСТВО

Стаття 1. Обов’язки пластунів сеніорів

1. Кожний пластун сеніор є обов’язаний:

а) бути вірним ідейним основам пластового світогляду, з’ясованим у Трьох Головних Обов’язках пластуна і Пластовому Законі, що його основними прикметами є характер, самовиховання, здорова родина, добрий приклад, праця в суспільстві й провідництво;

б) бути діяльним у Пласті або в якійсь іншій громадській ділянці;

в) бути правильно оформленим членом Пласту, згідно з приписами крайового статуту Пласту, по змозі в одному з куренів УПС та до найближчого осередка праці УПС і вдержувати з ними організаційний зв’язок;

г) фінансово допомагати Пластові точним вплачуванням членських внесків та здобуванням для нього матеріяльних засобів;

ґ) сповняти всі обов’язки, приписані статутом своєї пластової крайової організації.

2. Пластун сеніор, що не може виконувати одного чи більше повищих обов’язків, може на прохання одержати відповідне звільнення, крім точки 1а) цієї статті. Булава крайового булавного УПС, через осередок праці УПС або крайового діловода пластунів сеніорів далекого віддалення, може задовільнити це прохання.

Стаття 2. Набуття і втрата членства

1. Пластуном сеніором можна стати, тільки ставши членом крайової пластової організації. Пластунами сеніорами можуть стати:

а) старші пластуни, які осягнули границю віку, встановлену правильником УСП та приписами країв, і які, будучи старшими пластунами впродовж щонайменше трьох років, були діяльні в Пласті;

б) колишні пластуни, тепер сеніорського віку, які задовільно вияснять свою перерву в пластуванні;

в) у виняткових випадках особи сеніорського віку, які ніколи не належали до Пласту, але живуть згідно з пластовими засадами й дають запоруку, що будуть придержуватися Пластового Закону.

2. Спосіб прийняття пластунів сеніорів:

а) кандидат до УПС вносить через осередок праці УПС або через крайового діловода сеніорів далекого віддалення чи через курінь УПС до Крайової Булави УПС письмове прохання про прийняття його до УПС із поданням особистих даних, а кандидати під точкою 1в) додають докладний життєпис;

б) оформлення кандидатів під точками 16) і 1в) завершується прийняттям до Пласту Крайовою Пластовою Старшиною на внесок Крайової Булави УПС.

3. Пластун сеніор втрачає членство через:

а) звільнення;

б) викреслення;

в) виключення.

До а). Пластун сеніор може на власне бажання бути звільнений з членства в Пласті, згідно з приписами крайових статутів Пласту. Звільнення є зумовлене виповненням зобов’язань супроти Пласту, зокрема вирівнянням членських внесків по час виступлення, і переданням в порядку евентуальним веденого пластового діловодства. Якщо повищі зобов’язання не будуть виконані у визначеному часі, може наступити викреслення з Пласту. Звільнений має право в майбутньому старатися про віднову членства в Пласті.

До б). Пластун сеніор, який помимо упімнень без виправдання не виконує впродовж двох років членських обов’язків (розділ II, стаття 1) може бути викреслений з Пласту Крайовою Пластовою Старшиною, на внесок булави крайового булавного.

До в). Виключення з Пласту — гл. розділ IV, стаття 4.

Стаття 3. Роди і ступені членства

1. Є такі категорії пластуна-сеніора:

а) прихильник (пл. сен. прих.). Прихильниками стають усі ті, які не відповідають вимогам статті 2, точка 1а). Прихильник — це кандидат на дійсного члена у пробному часі, що триває, як правило, два роки, але в окремих випадках може бути скорочений до року;

б) дійсний член. Дійсним членом стає:

аа) старший пластун, що відповідає вимогам статті 2, точка 1а);

бб) прихильник, під умовами статті 2, точка 16), котрий перейшов успішно пробний час (точка 1а);

вв) прихильник, під умовами статті 2, точка 1в), котрий перейшов успішно пробний час (точка 1а), та склав Пластову Присягу.

2. Ступені дійсного члена:

Відповідно до виявленої пластової постави, життя за Пластовим Законом, ступеня пластового самовиховання, досягнень у пластовій і позапластовій громадській чи професійній праці та часу служби члени здобувають за чергою такі ступені:

а) пластун сеніор праці;

б) пластун сеніор довір’я;

в) пластун сеніор керівництва.

До а) Пластун сеніор праці (пл. сен. пр.) — це перший ступінь дійсного члена, який одержує сеніор, коли стає дійсним членом. Надає його булава крайового булавного УПС.

До б) аа) Пластун сеніор довір’я (пл. сен. дов.) — це другий ступінь дійсного члена. Може ним стати кожний сеніор праці, який щонайменше впродовж чотирьох років на ступені пл. сен. праці діяв видатно в Пласті або в іншій громадській ділянці в дусі пластових ідейних основ і здобув собі опінію сумлінної людини.

бб) Цей ступінь надає булава крайового булавного УПС на внесок куреня, осередка праці УПС або крайового діловода сеніорів далекого віддалення в порозумінні з Крайовою Пластовою Старшиною.

До в) аа) Пластун сеніор керівництва (пл. сен. кер.) — це третій ступінь дійсного члена. Може його осягнути пл. сен. довір’я, заправлений у пластовій праці, в якій проявив він керівну ролю чи успішну ініціятивну активність, виказуючи при тому позитивні прикмети характеру та беззастережну вірність пластовим засадам. Передумовою осягнення цього найвищого сеніорського ступеня є щонайменше вісім років активної праці на рівні пл. сен. довір’я.

бб) На внесення булав крайових булавних УПС і за згодою КПСтаршини і ГПБулави, цей ступінь пл. сен. керівництва признає булава головного булавного УПС, яка переводить перевірку та селекцію кандидатів. Іменування довершує Начальний Пластун. Курені та осередки праці УПС мають право пропонувати й опініювати на підвищення до цього ступеня своїх членів до булави крайового булавного УПС, а крайовий діловод сеніорів далекого віддалення — сеніорів далекого віддалення.

Стаття 4. Права пластунів сеніорів

1. Дійсні члени мають право:

а) брати участь у всіх пластових сеніорських з’їздах, зустрічах і нарадах місцевого, крайового й світового масштабу, включно з Великою Радою УПС, як теж у плебісцитовім голосуванні з вирішальним голосом, та бути вибраним до всіх дотичних пластових сеніорських установ і проводів;

б) брати участь у загальнопластових зібраннях місцевого, крайового й світового масштабу з правом активного й пасивного виборів на загальнопластові пости згідно з дотичними пластовими устроєвими постановами, статутами крайових пластових організацій та Конференції Українських Пластових Організацій;

в) носити пластовий однострій із приписами для їх пластового ступеня й відзнаками діловодства;

г) користуватися всіма правами, приписаними статутом своєї крайової пластової організації.

III. Устроєва побудова

Стаття 1. Організаційні одиниці УПС

1. Пластуни сеніори є зорганізовані:

а) в осередках праці УПС (ОП УПС);

б) в куренях УПС.

2. Пластуни сеніори самітники, які живуть там, де нема осередку праці УПС, і неприналежні до куренів УПС, реєструються у крайового діловода пластунів сеніорів далекого віддалення як пластуни сеніори далекого віддалення і підлягають КПСтаршині через булаву крайового булавного УПС.

Стаття 2. Осерендки праці УПС

1. Осередки праці УПС (ОП УПС) є складовими частинами пластових станиць у рамцях організаційної схеми крайової пластової організації. Метою ОП УПС є об’єднувати і репрезентувати сеніорат і вести діяльність у засягу пластової станиці.

2. Осередки праці УПС творять з власної ініціятиви або на доручення булави крайового булавного УПС три або більше членів УПС, що живуть у цій самій місцевості або недалеко від один від одного. Осередки Праці УПС можуть бути тільки місцеві — для членів даної місцевости та близької її околиці.

3. а) Діяльністю осередка праці УПС керує і за неї відповідає провід ОП УПС, обраний його членами на загальних зборах ОП УПС, які відбуваються не рідше, ніж що два роки.

б) Провід ОП УПС складається з голови, писаря, скарбника та інших діловодів в міру потреби. Булава крайового булавного УПС затверджує новообраний провід ОП УПС після одержання протоколу із загальних зборів ОП УПС.

4. Голова ОП УПС входить у склад місцевої Станичної Старшини.

5. Діяльностеву й фінансово-господарську перевірку ОП УПС переводить станична рада.

Стаття 3. Курені УПС

1. Курені УПС не є обмежені ніякою територією, тим-то можуть гуртувати членів, розкинених по різних місцевостях, країнах і континентах.

2. а) Про свою діяльність звітують булавам крайових булавних УПС. У випадку міжтериторіяльних куренів край осідку куріннного проводу є територіяльним краєм осідку куреня;

б) організаційно курені підлягають безпосередньо булаві головного булавного УПС (діловод куренів УПС).

3. а) Курені УПС складаються з 15 чи більше пластунів сеніорів, які, хоч не раз і розкинені по різних місцевостях і країнах світу, зв’язані вузлами спільної пластової праці й дружби;

б) члени УПС в числі від 5 до 14 можуть за згодою булави крайового булавного УПС творити підготовчий курінь УПС.

4. а) Курені УПС можуть ділитися на стежі за принципом місця замешкання членів, за принципом спільних зацікавлень чи з метою виконання певних завдань. Стежі діють за напрямними, встановленими курінним проводом, і йому звітують;

б) про свою діяльність звітує стежа проводові осередку праці УПС;

в) якщо діяльність стежі в’яжеться або розбігається з працею місцевого осередка праці УПС, тоді провід стежі куреня має узгіднити свою дію з проводом ОП УПС. Вся діяльність стеж мусить бути також узгіднена з місцевою станичною старшиною.

5. Діяльністю куреня УПС керує і за неї відповідає курінний провід, що складається з курінного, курінного судді, писаря та скарбника, а в потребі й інших діловодів, яких вибирають члени на своїх курінних радах.

6. а) Курінна Рада має відбуватися не рідше, ніж що чотири роки. Курінна рада вибирає курінний провід, приймає його звіти, одобрює діяльність і вирішує напрямні праці. В разі конечности курінна рада може відбуватися теж кореспонденційним шляхом;

б) курінь зобов’язаний повідомити заздалегідь булави крайового і головного булавного УПС про свою намічену велику курінну раду, а після її переведення здати їм звіт із неї та подати склад новообраного курінного проводу до затвердження булаві головного булавного УПС.

7. а) Булави крайових булавних УПС рішають про творення нових куренів УПС, а булава головного булавного УПС узгіднює їх і надає порядкове число, затверджує назву, барви, відзнаку, прапор тощо;

б) булави крайових булавних УПС перевіряють діяльність куренів УПС та у потребі пропонують булаві головного булавного УПС розв’язати недіяльні або ті, діяльність яких незгідна з правильником УПС.

Стаття 4. Булава крайового булавного УПС

1. Діяльністю УПС у поодиноких краях керують булави крайових булавних УПС або крайові діловоди УПС, як правило вибирані на крайових з’їздах УПС або на крайових пластових з’їздах згідно із крайовими статутами.

2. а) Крайовий з’їзд УПС відбувається не рідше, ніж що чотири роки. Скликає його булава крайового булавного УПС, а у виняткових випадках Крайова Пластова Рада з власного почину або на вимогу однієї третини дійсних членів УПС даного краю;

б) булава головного булавного УПС та всі пластуни сеніори даної країни мають бути повідомлені про скликання крайового з’їзду УПС з поданням його порядку нарад щонайменше два місяці перед його реченцем;

в) участь у крайовому з’їзді УПС мають право брати всі дійсні члени даної країни особисто або, з оправданих причин, через повновласників (дійсних членів). Один учасник з’їзду не може мати більше ніж два додаткові голоси на основі повновластей;

г) крайовий з’їзд УПС приймає звіти булави крайового булавного УПС і дає йому абсолюторію. Рішення крайового з’їзду УПС переходять звичайною більшістю голосів і підлягають затвердженню Крайовою Пластовою Радою.

3. а) Булава крайового булавного УПС складається з крайового булавного УПС, заступника булавного, писаря та відповідної кількости діловодів, залежно від потреби;

б) склад булави крайового булавного УПС та протокол з відбутого крайового з’їзду УПС пересилає булава крайового булавного УПС найпізніше до двох місяців після відбуття крайового з’їзду булаві головного булавного УПС.

4. До компетенцій булави крайового булавного УПС належить:

а) давати напрямні праці, координувати й перевірювати діяльність осередків праці УПС, приймати їх звіти й затверджувати проводи;

б) вглядати у діяльність усіх сеніорських куренів, що діють в даній країні, так теренових і міжтеренових;

в) перевірювати й пропонувати кандидатів, пропонувати їх на прийняття, ставити внесення на підвищення ступенів і надання відзначень, викреслення й виключення пластунів сеніорів із Пласту.

5. Булави крайових булавних УПС звітують раз у рік булаві головного булавного УПС.

6. Крайовий булавний УПС є повноправним членом Крайової Пластової Старшини, в якій заступає УПС, і про діяльність УПС у даному краю звітує на Крайовому Пластовому З’їзді.

7. Діяльність крайової булави УПС перевіряє Крайова Пластова Рада.

Стаття 5. Булава головного булавного УПС

1. Зверхнім виконним органом УПС є булава головного булавного УПС, в склад якої входять: головний булавний УПС, заступник головного булавного й писар та четверо або більше членів-діловодів (діловоди куренів УПС, організації, діяльности, фінансів, видань тощо).

2. Велика рада УПС вибирає кандидатів на головного булавного УПС і членів його булави. Згідно із статутом КУПО, головного булавного УПС обирають збори КУПО. Члени його булави підлягають одобренню Головною Пластовою Булавою.

3. У випадку потреби доповнити чи поширити склад булави головного булавного УПС, вона сама має право намітити необхідних для дії діловодів, які підлягають одобренню ГПБ. Якщо б вибула більше ніж половина членів булави головного булавного УПС, тоді БгбУПС скликає надзвичайну велику раду УПС.

4. Головний булавний УПС є повноправним членом Головної Пластової Булави, де заступає справи УПС і координує діяльність УПС з ГПБ, а на Зборах КУПО звітує за УПС.

5. До компетенції булави головного булавного УПС належить:

а) координувати діяльність УПС через булави крайових булавних УПС і через безпосередньо їй підлеглі курінні проводи, затверджувати курінні проводи й видавати їм відповідні зарядження й інструкції, та приймати звіти від куренів та булави крайових булавних УПС;

б) дбати про перестерігання правильника УПС та про виконання резолюцій Великої Ради УПС;

в) скликати щочотири роки, а в разі потреби частіше Велику Раду УПС;

г) в потребі переводити плебісцитове голосування пластунів-сеніорів у справах, доручених Великою Радою УПС, та в інших важливих пекучих справах в часі між Великими Радами УПС;

ґ) затверджувати нові курені УПС, а в разі потреби розв’язувати існуючі;

д) одобрювати пропозиції булав крайових булавних УПС про надання ступеня сеніора керівництва і вищі відзначення та подавати Начальному Пластунові через Головну Пластову Булаву до іменування;

е) видавати періодичні й неперіодичні видання УПС.

6. Діяльність булави головного булавного УПС перевірює Головна Пластова Рада.

Стаття 6. Велика рада УПС

1. Найвищим органом УПС є Велика Рада УПС — збір усіх пластунів сеніорів.

2. Велика Рада УПС відбувається, як правило, що чотири роки, а в разі потреби частіше. Скликає її булава головного булавного УПС з власного почину або на вимогу Головної Пластової Ради чи однієї третини дійсних членів УПС. Всі пластуни сеніори мають бути повідомлені про час, місце й порядок нарад Великої Ради УПС щонайменше три місяці перед її реченцем.

3. До компетенції Великої Ради УПС належить:

а) устійнювати напрямні діяльности й методи праці УПС;

б) схвалювати пропозиції на зміну Правильника УПС;

в) вислуховувати, приймати до відома й одобрювати звіт з діяльности булави головного булавного УПС та приймати до відома й виконання звіт Головної Пластової Ради з перевірки діяльности булави головного булавного УПС;

г) регулювати фінансові справи УПС;

ґ) вирішувати всі інші справи УПС, поставлені на порядок нарад.

4. Право брати участь у Великій Раді УПС з вирішальним голосом мають всі дійсні члени УПС особисто або з оправданих причин через повновласників, якими можуть бути тільки дійсні члени УПС. Присутні дійсні члени УПС можуть мати найбільше три повновласті, крім власного голосу.

5. Велика Рада УПС може відбуватися теж кореспонденційним способом, якщо цього вимагають обставини.

6. Рішення Великої Ради УПС переходять звичайною більшістю голосів. Президія Великої Ради УПС передає ці рішення через Головну Пластову Булаву Головній Пластовій Раді. Голова Пластової Ради може, до шістдесяти днів після одержання рішення Великої Ради УПС, зробити застереження відносно рішень, які суперечили б постановам обов’язуючого Статуту Конференції Українських Пластових Організацій (КУПО), чи були б шкідливі для Пласту.

7. Правосильні рішення Великої Ради УПС подає булава головного булавного УПС до трьох місяців до відома крайовим проводам і куреням УПС.

IV. Пластова справедливість

Стаття 1. Вимір справедливості

1. Під виміром справедливости в УПС розуміємо:

а) оцінку й відзначування досягнень і заслуг у діяльности пластунів сеніорів — пластові відзначення;

б) справлювання непластової постави чи поведінки пластунів сеніорів, пластових сеніорських груп чи формацій — пластові перестороги;

в) усування поза організаційні рами УПС, а тим самим із Пласту, членів, які не підчиняються суттєвим членським обов’язкам і не дають надії на поправу — викресленням і виключенням.

Стаття 2. Відзначення

1. а) Пластуни сеніори можуть бути відзначені за діяльність у Пласті або поза Пластом або за визначний вчинок;

б) при наділюванні пластових відзначень для пластунів сеніорів береться до уваги пластову поставу, поведінку згідну з Пластовим Законом і постійну самовиховну працю;

в) позитивна опінія булави крайового булавного УПС та Крайових Пластових Старшин даного краю є конечна. У вищих відзначеннях позитивна опінія булави головного булавного УПС конечна.

2. За керівну, виховну або іншу видатну діяльність у Пласті, пластуни сеніори можуть бути наділені відзначеннями в таких трьох ступенях:

а) грамота заслуги — третє відзначення, надаване Крайовою Пластовою Старшиною;

б) Орден Святого Юрія в сріблі — друге відзначення, надаване Головною Пластовою Булавою на внесення Крайової Пластової Старшини;

в) Орден Святого Юрія в золоті — перше відзначення, надаване Начальним Пластуном на внесення Головної Пластової Булави.

3. За визначну або довголітню, згідну з пластовою ідеологією, громадську або наукову діяльність поза Пластом, пластуни сеніори можуть бути наділені відзначеннями у таких трьох ступенях:

а) грамота признання — третє відзначення, надаване Крайовою Пластовою Старшиною, на внесення булави крайового булавного УПС;

б) Орден Вічного Вогню в сріблі — друге відзначення, надаване Головною Пластовою Булавою на внесення Крайової Пластової Старшини;

в) Орден Вічного Вогню в золоті — перше відзначення, надаване Начальним Пластуном на внесення Головної Пластової Булави.

4. За вияви геройства пластуни сеніори можуть бути наділені відповідними хрестами:

а) Пластовий Бронзовий Хрест — відзначення за визначний чин (врятування життя або інший геройський вчинок);

б) Пластовий Залізний Хрест — відзначення за хоробрість в боротьбі за Батьківщину.

До а,б). Відзначення відповідним хрестом надає Начальний Пластун на внесення Головної Пластової Булави. За полеглих героїв одержує відповідний хрест їхня рідня або курінь.

6. Курені й осередки праці УПС через станичні старшини можуть пропонувати через булаву крайового булавного УПС своїх членів на всі відзначення.

Стаття 3. Перестороги і полагоджування спорів

1. При стосуванні пересторог для пластунів сеніорів береться до уваги вагу провини, поведінку виновника під час провини, та його дотеперішню діяльність.

2. а) Пересторогу стосується усним зверненням уваги або письмовим упімненням, якщо усні звернення уваги не мали успіху. Проводи ОП УПС і куреня мають бути повідомлені про упімнення;

б) пересторогу може стосувати кожний сеніорський чи пластовий провід: курінний, осередковий, крайовий, головний. Кожну пересторогу можна повторяти кількакратно при різних провинах.

3. а) В основному полагоджування спорів у Пласті є регульоване статутами крайових пластових організацій;

б) спори поміж пластунами сеніорами можуть бути полагоджені товариськими судами. Заторкнені сторони назначують по одному заступникові (арбітрові), які вибирають головного суддю. Вони втрійку вирішують спір і дбають про його полюбовне полагодження. Від рішення товариського суду немає відклику.

Стаття 4. Виключення

1. Пластун сеніор, що допускається поважного нарушення членських обов’язків, зокрема постійно легковажить Пластовий Закон або допустився якогось злочину чи взагалі вчинку, негідного чесної людини, має бути виключений з Пласту на пропозицію булави крайового булавного УПС Крайовою Пластовою Старшиною. Це єдина кара, стосована в УПС.

2. Перед карою виключення винуватий повинен дістати щонайменше одну пересторогу з попередженням виключення. Завішення в членстві може попередити виключення.

3. Виключеному прислуговує до шести місяців право відклику до Крайової Пластової Ради. З упливом того часу виключений не може повернутися в ряди Пласту.

V. Матеріальна підстава

Стаття 1. Фінанси куренів УПС

Курені УПС базують свої матеріяльні засоби в першу чергу на курінних членських внесках.

Стаття 2. Фінанси осередків праці УПС

Осередки праці УПС базують свої матеріяльні засоби на бюджетах Пластових Станиць.

Стаття 3. Фінанси булав крайового булавного УПС

Булави крайових булавних УПС користуються дотаціями їм у бюджеті Крайової Пластової Старшини.

Стаття 4. Фінанси булав головного булавного УПС

Булава головного булавного УПС диспонує:

а) дотаціями з бюджету Головної Пластової Булави, згідно з домовленням;

б) річними внесками куренів УПС у висоті пропорційній до числа членів;

в) впливами з оподаткувань пластунів сеніорів, схвалених Великою Радою УПС на спеціяльні витрати.

VI. Кінцеві та переходові постанови

Стаття 1.

1. Цей правильник набуває зобов’язуючої сили після схвалення його Великою Радою УПС, прийняття Головою Пластовою Радою та проголошенням у “Пластових Вістях” ГПБ.

2. Одночасно з проголошенням цього правильника втрачають правосильність усі постанови давніх правильників УПС і всі приписи й розпорядки в УПС, які незгідні з цим правильником.

3. Ініціювання змін і доповнень цього правильника прислуговує кожній майбутній Великій Раді УПС.

Стаття 2.

У випадку колізії приписів цього правильника з приписами крайових статутів Пласту або статуту КУПО, міродайними є приписи статутів.

 

Звернення осередкового УСП Києва

Дорогий друже, дорога подруго! Незважаючи на те, що цей лист набирався на компі та був розісланий іншим пластунам. питання котре я хотів би обговорити є певною мірою особистим, і стосується кожного. Continue reading

Інформація для волонтерів Пласту віком від 18 років

Пластунів та пластунок віком 18-35 років ми називаємо “старшими пластунами”, а віком від 35 років – “сеніорами”.
Основне завдання цих двох вікових категорій – сприяти самовиховному процесу для “новаків” та “юнацтва”.  
“Старшопластуни” та “пластуни-сеніори” виконують в Пласті такі функції:
  • виховників (щотижня займаються з групою дітей віком від 6 до 18 років)
  • інструкторів (проводять для пластунів навчання, тренінги та семінари з тих галузей, в яких мають достатні знання та досвід)
  • адміністраторів та організаторів таборів та вишколів (займаються організаційно-кадровим, фінансово-гоподарським, юридичним і медичним забезпечення організації; налагоджують і розвивають зв’язки із громадскістю, спонсорами, владою і світовим скаутингом; організовують акції, табори та інші заходи.

dol

Або зверніться до нас за цими контактними даними:

(093) 085 26 36 ; p.kobzar@plast.org.ua – Павло

Джерело – Пластовий портал


Заяви та проби

Заяви, проби,посвідки, однострій УПН

Заява про вступ до УПН

Відзнаки однстрю УПН

Однострій УПН

Посвідки УПН

Картка зголошення на табір

Проби УПН

1-а проба УПН

2-а проба УПН

3-я проба УПН

Правильник УПН

Правильник

Як стати членом УПЮ?

Як ми вже згадали, за віком молоді Пласт поділений на три улади. Твоєму вікові відповідає Улад Пластунів Юнаків (УПЮ), в якому є хлопці від 12-го до 17-го року життя. Молодші від Тебе, ті, що не мають ще 11 років, творять Улад Пластових Новаків, а старші, ті, що мають більше ніж 17 років і набрали пластового досвіду в юнацтві, – творять Улад Старших Пластунів.

Пластові новаки переходять до юнацтва, коли дійдуть до відповідного віку. Одначе Ти можеш приступити до УПЮ, хоч би й ніколи не був членом Уладу Новаків. Тому розкажемо Тобі, як це зробити.

До УПЮ приймаємо хлопців не нижче скінченого 11-го року життя. Вони мусять бути здорові і здібні, щоб могти брати участь у всіх пластових зайняттях, без шкоди для свого здоров’я чи для поступу в шкільному навчанні.

Про Пласт треба Тобі довідатися від старших, досвідчених пластунів або хоч би і з цього пластового посібника чи інших пластових видань. При зголошенні до Пласту можуть Тебе запитати, що Ти знаєш про Пласт. Добре було б, якби Ти познайомився та подружив з Твоїми ровесниками-пластунами, щоб вони схотіли прийняти Тебе до свого гуртка. Вони тоді познайомили б Тебе з пластовою старшиною та заручили б за Тебе, що Ти не принесеш Пластові сорому. Вони допомагали б Тобі стати добрим пластуном, остерігали б перед непластовою поведінкою аж до часу, коли після першої пластової проби Ти станеш пластуном учасником і осягнеш перший ступінь дійсного пластуна. До того часу Ти будеш зватися прихильником Уладу Пластунів Юнаків.

Про Твій намір вступити до Пласту мусять знати Твої батьки чи опікуни. Ти мусиш від них дістати письмову заяву, що вони в загальному знають цілі Пласту й погоджуються на Твою приналежність до УПЮ. Зразок прохання про прийняття до УПЮ та заяви батьків найдеш в цьому посібнику.

Ти можеш також домовитися з кількома іншими хлопцями-ровесниками і разом, одночасно з ними, зголоситися до Пласту. До цього треба Вам теж допомоги якогось старшого віком, більш досвідченого пластуна. На Ваше прохання і за згодою пластового проводу, він міг би стати Вашим впорядником. Його завдання було б підготовляти й довести Вас до 1-ої пластової проби. Якщо б Вам самим було тяжко підшукати впорядника, тоді допоможе Вам у тому пластовий провід.

Тож навіть якби Ти не мав змоги чи нагоди познайомитися з пластунами, а хотів би сам чи з іншими друзями стати пластуном, не вагайся зайти до пластової домівки в Твоєму місті, зголоситись у зв’язкового або курінного куреня юнаків і просити поради.

Коли Ти живеш далеко, в чужому оточенні, і не маєш змоги особисто зголоситись, тоді напиши листа до найближчого пластового осередку чи станиці з проханням допомогти Тобі стати пластуном „далекої віддалі”. Тоді Ти міг би тримати зв’язок з пластовим гуртком, який вказала б Тобі пластова старшина, а літньою порою брати участь у таборах, мандрівках тощо.

Але знай одне: яким способом Ти не дістався б до пластового товариства. Ти мусиш достосуватися до правил, що нас усіх зобов’язують. Ти мусиш справді хотіти сам себе виховувати і набрати якнайбільше усіх тих пластових прикмет, що з’ясовані в пластовому законі, а не тільки тієї, яка Тобі більше підходить. Бо тоді вийшло б так, що один з Вас у юнацькому гуртку був би сумлінний, другий ввічливий, третій справедливий і т. д. Ви всі, як гурток, ніби відповідали б поняттю пластуна, але кожний з Вас мав би тільки одну пластову прикмету. Це було б так, якби один з Вас міг тільки бачити, другий чути, третій говорити і т.д. Ні, кожний з Вас сам мусить бути цілим, здоровим юнаком з усіма змислами й усіма прикметами доброго пластуна.

Якщо ж Ти провів уже перед тим з успіхом кілька років передвишколу в Уладі Пластових Новаків, тоді в пластовому юнацтві приходить для Тебе пора справжнього пластування. Пора, коли Ти як пластун-юнак маєш добувати собі значення в колі своїх друзів пластунів і добре ім’я перед старшими українськими громадянами, а то й перед чужими людьми.

Українське Пластове Юнацтво — це вже не дитяча іграшка, а поважніша справа: це „Велика Гра”.

ДО ЧОГО НОВАКИ ПРИВЧАЛИСЯ, А ЩО ЮНАКАМ УЖЕ ТРЕБА ВМІТИ?

1. Як новак Ти пізнав, що прикметою, якою повинен визначатися член Українського Пластового Новацтва, є пошана старших віком осіб, слухняність батькам, а в пластових справах слухняність новацькому братчикові, тобто новацькому проводові.

2. Пластовими справами й зайняттями не вільно виправдувати занедбання обов’язків у церкві, школі або вдома супроти своєї рідні.

3. Новацький братчик чи інший пластовий виховник є Твоїм близьким і довіреним другом. Йому Ти можеш і повинен звірюватися в усіх своїх клопотах і невдачах (наприклад, у школі), а також у справах, які могли б довести до непорозуміння чи навіть сварки серед друзів. Він буде старатися Тобі допомогти чи запобігти шкоді, яка могла б постати для Тебе, Твоїх друзів або Пласту.

4. Добрий пластовий новак буває завжди між друзями жвавий та веселий, вміє завжди як слід поводитись, а в пластових грах чесний і згідливий.

5. Новак шанує, любить все своє рідне і гордиться ним. Тому вдома і серед своїх говорить українською мовою і старається збагатити свій засіб слів, щоб могти вільно висловлювати думки в різних справах.

Коли Ти не мав змоги набути новацького досвіду, тоді подумай про кожну з тих п’яти точок, що їх ми коротко з’ясували.

Їх знання і зберігання — це передумова Твоїх дальших успіхів в Уладі Пластунів Юнаків.

ЯК ЮНАКИ ПРИХИЛЬНИКИ УПЮ ПОЧИНАЮТЬ “ВЕЛИКУ ГРУ”?

Ось так Ти став членом пластового гуртка із 6 до 8 юнаків, приблизно ровесників, під проводом пластового впорядника, тобто старшого віком і досвідом пластуна, який уже має за собою дві або три пластові проби й знає докладно, що потрібно пластунові. Насамперед треба Вам усім домовитись, коли зможете раз у тиждень зустрічатись у пластовій домівці, на вільному повітрі чи, за дозволом власника, в якійсь хаті. Ці зустрічі повинні мати завжди свій корисний зміст, тобто — як ми це називаємо — пластову „програму”. Скласти таку „програму” допоможе Вам впорядник. Подаємо тут кілька прикладів, як вона могла б виглядати. Ціллю таких програм є ступнево познайомити членів гуртка з тим усім, що потрібно знати, щоб перейти з успіхом т. зв. „першу пластову пробу”, після якої Ти й Твої друзі з гуртка осягнете ступінь „пластуна учасника”. Це буде Твій перший ступінь дійсного пластуна. А покищо Ви будете юнаками — прихильниками УПЮ.

Життя в Пласті. Торонто-Дітройт, 1961. С. 32-35

Правильник Уладу Пластунів Юнаків ч. ІІІ – Вмілості

ВМІЛОСТІ
Уладу Пластунів Юнаків
та Пластунок Юначок

«Вмілості Уладу Пластунів Юнаків і Пластунок Юначок» — пластовий правильник, посібник, який вміщує вимоги до знань і вмінь пластунів у різних ділянках життя, так званих «вмілостей». Пластові вмілості — невід’ємна частина виховної програми Пласту для юнацтва віком 12-18 років. Опанування пластових вмілостей сприяє творчій і суспільній самореалізації молоді, її професійній орієнтації, формуванню повновартісних громадян нашої країни.

ЩО ТАКЕ ПЛАСТОВА ВМІЛІСТЬ

Для чого вмілості в програмі УПЮ?

«Не лише знати самому, а й при потребі прислужитися іншим своїми знаннями та вміннями» є одним з принципів пластування. З метою плекання цієї риси в юнацтві до програми УПЮ введено пластові вмілості. Вмілості дають пластунам і пластункам нагоду здобути теоретичні та практичні знання у певних ділянках. З часом це може стати улюбленим заняттям чи початком життєвої професії. Деякі практичні вмілості накладають на юнацтво відповідальність і обов’язок допомагати іншим. Група мистецьких вмілостей дає змогу розкрити і розвинути свої таланти та виявити їх серед свого оточення. Спортивні вмілості сприяють тіловихованню, а вмілості спеціального зацікавлення дають змогу відкрити для себе щось нове, випробувати свою волю. Здобуття вмілостей не лише збільшує коло зацікавлень юнацтва, а й допомагає ставати зараднішими, кориснішими, повновартісними людьми, цікавими для оточуючих, а тим самим кращими громадянами своєї держави.

Скільки вмілостей?

Кількість вмілостей неможливо визначити точно, бо скільки існує людей, стільки є особистих захоплень і зацікавлень, які потребують додаткових знань та вмінь. Кожне з них можна оформити як пластову вмілість. У цій книжечці вказані вимоги вже затверджених вмілостей. Але кожен пластун юнак чи пластунка юначка, екзаменатори чи виховники можуть внести пропозиції до змін вже існуючих чи подати проект на створення нової вмілості, додаючи відзнаки. Булава УПЮ в Україні, після розгляду та затвердження МРСК нових вмілостей або змін вже існуючих, проголошує відповідні інформації у пластових виданнях, передаючи вмілість до використання всім юнакам та юначкам Краю.

Як поділені вмілості УПЮ?

Вмілості, окрім поділу на тематичні групи, пристосовані до трьох проб, з тим, що деякі з них мають кілька ступенів із зростанням рівня складності відповідно до віку юнацтва. При зарахуванні вимог у пластових пробах беруться до уваги лише вмілості, призначені в пробі, яку складає юнак чи юначка. І це означає, що юнацтво може здобуваги вмілості «легші» чи «важчі», але зобов’язане пройти необхідну кількість відповідних до своєї проби.

Хто може зголошуватись до здобуття пластової вмілості?

До здобуття пластової вмілості можуть братися всі юнаки та юначки, якщо вони мають достатню підготовку та умови. Але слід пам’ятати, що підготовка чи перевірка вмілості у жодному випадку не повинна перешкоджати здобуттю пластових ступенів — осягненню відповідних проб. З уваги на потребу вищого рівня безпеки, пластового вироблення та фізичних можливостей кандидатів деякі вмілості призначені для юнацтва, що закінчило 15 років життя. Інколи можна робити винятки з цього правила, але за умови, що забезпечене виконання всіх необхідних передумов, окрім віку.

Як осягати пластову вмілість?

У порозумінні зі своїм впорядником юнак чи юначка вибирає відповідну до віку пластову вмілість, заповнює зголошення і передає його до курінного чи таборового проводу. Зв’язкові чи коменданти таборів передають зголошення відповідному інструкторові-екзаменатору, який готує та перевіряє знання і вміння юнака чи юначки з вибраної вмілості.

Хто може проводити перевірку пластової вмілості?

Інструктором пластової вмілості може бути:

а) пластун-скоб, пластунка-вірлиця, які здобули цю вмілість та поширюють своє знання з даної ділянки;

б) член УСП і УПС або непластун, який має фахову освіту або довголітній досвід у цій ділянці.

Процедура призначення екзаменатора

Екзаменатора вмілості підшукує зв’язковий/-ва куреня або комендант табору (комендант табору може запросити екзаменатора тільки на час тривання табору). Обов’язком зв’язкового/-ої куреня УПЮ чи коменданта табору є подбати, щоб кандидат на екзаменатора був достатньо кваліфікований та виповнив «Заяву екзаменатора». «Заяву екзаменатора» виповнює і підписує кожен кандидат на екзаменатора, незалежно від того, пластун він чи непластун. Ці заяви зв’язковий/-а зберігає в архіві куреня, а комендант передає копію разом з посвідкою про осягнення вмілості на руки курінному проводу.

Обов’язки екзаменатора вмілості

1. Заповнити і підписати «Заяву екзаменатора» та передати її зв’язковому чи зв’язковій, комендантові табору.

2. Зібрати зголошених до вмілості юнаків/-чок, пояснити їм точно всі вимоги та спосіб проведення перевірки вмілості.

3. Пояснити чи навчити (практично) основних елементів даної вмілості та допомогти вказівками, порадами в розшуках додаткових інформацій або у вправах засвоєння матеріалу вмілості.

4. Офіційно перевірити знання зголошених юнаків/-чок згідно з вимогами вмілостей УПЮ. Перевірка вмілості відбувається в основному в формі демонстрації, а не усно, бо «виконання, а не говорення» є головною засадою перевірки вмілості.

5. Виповнити й підписати посвідку здобутої вмілості для тих юнаків та юначок, що успішно відповіли її вимогам. Готову посвідку передати зв’язковому/-ій куреня чи комендантові табору для підпису. Факт здобуття пластової вмілості проголошується на таборовій збірці та реєструється в курінній картотеці. Формальне вручення посвідок виконує зв’язковий/-а на найближчих курінних сходинах або на таборі, якщо він курінний.

Як виглядає відзнака вмілості і де її носити?

Згідно з приписами про відзнаки у Пласті:

а) відзнака округла; розмір — 30 мм;

б) тло щитика синє, символ малиновий;

в) обведення щитика шириною 3 мм, малинової барви;

г) вигляд символу нормований вимогами пластових вмілостей;

ґ) спосіб виконання — гаптування;

д) носити: 75 мм під відзнакою гуртка або 25 мм під відзнакою або відзнаками вишколів, потверджених ГПБулавою.

Скульки можна носити відзнаку вмілості?

Юнак/-чка може носити відзнаку юнацької вмілості так довго, як довго він/вона є в УПЮ.

Нові вмілості

У цей правильник включено нові або змістовно оновлені вмілості, які проходять апробацію на практиці. Під заголовком таких вмілостей зазначено: «нова вмілість». Пластунам, які здобувають такі вмілості, потрібно переслати копію посвідки здобутої вмілості разом із своїми заувагами до неї у виховний відділ КПС на адресу крайової канцелярії Пласту НСОУ: Львів 79000, Головна пошта а/с 65, Пласт НСОУ, «вмілості УПЮ».

Деякі нові вмілості, наприклад, скелелазіння, ще не мають затвердженої відзначки. Можливо, у вас будуть ідеї щодо нових оригінальніших відзначок для існуючих вмілостей. Чекаємо на Ваші проекти.

Дякуємо за співпрацю.

 

 


вмілості практичного пластування

Картографія (друга проба)

1. Розказати, що таке топографічна мапа та як нею користуватися, зокрема пояснити:

а) основні знаки та символи;

б) значення мірила (масштабу);

в) систему вживаних кольорів;

г) спосіб означення рельєфу терену;

ґ) сторони світу та магнетичне відхилення.

2. Розказати про компас, як ним користуватися і продемонструвати:

а) зорієнтування мапи за допомогою компаса;

б) визначення напряму азимутом та спосіб ходу за азимутом;

в) як знайти місце свого перебування на мапі і визначити місце в терені способом ресекції азимутів.

3. Пояснити та продемонструвати, як:

а) обчислити довжину дороги на основі мапи;

б) знайти сторони світу за допомогою сонця та полярної зірки;

в) обчислити геометричні виміри недоступних предметів в терені;

г) міряти віддаль в терені «на око»;

ґ) міряти пройдену віддаль в терені, вживаючи довжину власних кроків.

4. Виконати одне з перерахованих завдань:

а) намалювати план-шкіц табору включно з околицею в радіусі 200-300 м від центру табору в масштабі 1:1000;

б) накреслити шкіц з відбутої 4-кілометрової прогульки.

5. Виконати кожне з перерахованих завдань:

а) вживаючи тільки компас, успішно пройти за азимутами означену трасу довжиною 500 м із трьома змінами напряму;

б) вживаючи тільки топографічну мапу і компас, успішно пройти трасу «лисячого бігу» довжиною 3-4 км з 5-8 контрольними пунктами.

Куховарення (перша проба)

 1. Запланувати меню для дводенної курінної (20-40 осіб) або гурткової (5-10 осіб) прогульки. Зробити перелік потрібних харчів. Пояснити, які харчі потрібні для меню.

2. Збудувати три головні польові кухні, в одній з них правильно розпалити вогнище мокрими і сухими дровами. Знати, де й коли ці кухні застосовують.

3. Пояснити та показати, як дотримуватись чистоти в кухні; що робити з відпадками; як підготувати миття посуду та менашок; як зберігати харчі (магазинування), кухонне приладдя й посуд.

4. Успішно виконувати протягом одного дня обов’язки кухаря на таборі або прогульці, під час чого продемонструвати, як варити чай, кашу, компот, картоплю, ярину, суп та як спекти на польовому вогнищі м’ясо.

5. Зробити для вжитку на кухні з природних матеріалів три приладдя, наприклад:

а) гачки на каструлі;

б) щипці до вогню;

в) забезпечення проти поширення вогню;

г) пеньок або колоду для рубання.

6. Зібрати дрова для одноденного таборування, забезпечити їх проти дощу.

Мандрівництво (друга проба)

1. Мати такий мандрівний виряд: наплечник, спальний мішок, підстилку, мандрівні черевики, дощовик, мандрівне шатро, польову пляшку, пластовий ніж та компас.

2. Пояснити:

а) правила поведінки та безпеки під час мандрівки:

б) дотримання гіґієни в мандрівці та профілактику піхурів і їх лікування;

в) спосіб пакування наплечника, ходження з важким наплечником і без нього.

3. Підготувати детальний план одноденної 15-19-кілометрової мандрівки для одного гуртка.

4. Виконати кожне з перерахованих завдань у такому порядку:

а) відбути чотири 15-кілометрових мандрівки з приписаним вирядом під час табору або впродовж одного року (у гірському терені можуть бути 10-кілометрові мандрівки);

б) відбути одну 30-кілометрову мандрівку з приписаним вирядом під час одного дня (гірським тереном мандрівка може бути 20 кілометрів);

в) написати звіт з мандрівки, подаючи дату, мету, трасу, провідників та цікаві факти.

Піонірство (друга проба)

1. Здобути вмілість «Табірництво».

2. Пояснити правила безпеки при використанні різних піонірських приладів та показати правильне вживання, загострення та зберігання ножа, сокири, пилки, джагана і лопати.

3. Розпізнати з вигляду хоча б п’ять різних дерев та пояснити їх ужиткову вартість для піонірства.

4. Продемонструвати та пояснити способи закінчування линви, скручування линви з тонких шнурів, спосіб обчислення міцності линви та спосіб злучування линви.

5. Зав’язати та пояснити застосування хоча б 5 з перерахованих вузлів:

– пластовий, лікарський, ткацький, рибальський, зашморг, скорот, подвійний

– зашморг, вісімковий, теслярський зашморг, моряцький, рятівнича петля, звичайна

– ключка, мандрівницький вузол, затягаюча ключка, купецький вузол.

7. Правильно продемонструвати спосіб перехресного, скісного і паралельного в’язань.

8. Пояснити спосіб будови таких споруд: вежа, міст, брама, дараба, пристань і

стіл. Зробити модель або намалювати детальний план будови одної з цих споруд.

9. Виконати два з поданих нижче збірних завдань:

а) збудувати піонерську вежу не менше як 5 м висоти;

б) збудувати сплав або дарабу, яка втримає на воді найтяжчого з будівничої групи;

в) збудувати сталу або плаваючу пристань для двох або більше човнів;

г) збудувати міст нормальної величини через воду, мочари або провалину, не менше як 5 м ширини;

ґ) збудувати польовий стіл для одного гуртка;

д) збудувати таборову браму або іншу таборову споруду.

Сигналізація (третя проба)

1. Розказати історію сигналізації та різні способи комунікації в минулому й тепер.

2. Знати умовні знаки та азбуку семафору.

3. Знати умовні знаки та азбуку Морзе.

4. Знати міжнародні сигнали для покликання допомоги та вміти їх правильно застосовувати.

5. Виконати два з таких завдань:

а) побудувати простий телеграф, ним надати й прийняти депеші (не менше 35 слів), вживаючи азбуку Морзе зі швидкістю 35 букв на хвилину;

б) збудувати простий геліограф та ним надати й прийняти депеші (не менше 35 слів), вживаючи азбуку Морзе зі швидкістю 35 букв на хвилину на віддаль 500 метрів;

в) надати й прийняти депеші (не менше 35 слів) азбукою семафору (за допомогою прапорців) зі швидкістю 40 букв на хвилину на віддаль 500 метрів;

г) пояснити умовні знаки та правильно користуватись радіоапаратом або польовим телефоном;

ґ) встановити контакт радіотелеграфом, надати й прийняти депеші (не менше 35 слів), вживаючи азбуку Морзе зі швидкістю 35 букв на хвилину.

Табріництво (перша проба)

1. Мати власний таборовий виряд та пояснити потребу кожної речі.

2. Відбути хоча б два тижні пластового таборування під шатрами.

3. Докладно пояснити:

а) як підібрати зручне для таборування місце;

б) що належить до таборового гурткового або курінного виряду, а що до особистого;

в) способи ставлення шатер на таборі;

г) забезпечення табору від вогню;

ґ) потребу дотримання чистоти на таборі.

4. Виконати щонайменше п’ять з перелічених таборових об’єктів: стояк на менашки, стояк на черевики, стояк на рушники, ліжко, вішак на одяг, полицю в шатрі, лавку, східці, прикрасу біля щогли або шатра.

5. Спільно зі своїм гуртком поставити хоча б двоособове шатро та забезпечити його від негоди.

6. Взяти активну участь в будові щонайменше двох з таких таборових споруд: машта або морська щогла, брама, лятрина, польовий стіл.

7. Підготувати місце на ватру, збудувати таборову ватру одного виду, розпалити вогонь, загасити ватру та упорядкувати використане місце.

Одне перо (перша проба)

1. Пояснити правила перебування серед природи.

2. Пояснити, як слід поводитися у випадку загублення серед природи, продемонструвати, як:

а) знайти сторони світу за допомогою сонця і зір;

б) підтримувати зв’язок з можливими шукачами;

в) вибирати дорогу, коли потрібно перейти на інше місце.

3. Пояснити, як розпізнавати й охоронятися від отруйних рослин, гадюк та небезпечних звірів.

4. Пояснити потребу води для організму людини і способи:

а) розпізнавати та охоронятися від гіпотермії та сонячного удару;

б) знаходити воду серед природи та очищувати її.

5. Розпалити вогонь тертям сухих патиків, сонячним промінням за допомогою скла або іншим примітивним способом. У жодному випадку не слід використовувати запальнички чи сучасні засоби запалювання вогню.

Два пера (друга проба)

1. Здобути вмілість «Одне перо».

2. Пояснити способи самозбереження серед природи у випадку непередбаченого довшого перебування далеко від цивілізації.

3. Виконати три з перерахованих завдань:

а) вилізти на дерево з линвою і без линви:

б) перейти через вузьку кладку або балку;

в) спуститися до глибокої ями і вилізти з неї;

г) переправитися через річку;

ґ) вилізти на скелю та злізти з неї за допомогою линви і без неї.

4. Виконати три з перелічених завдань:

а) зробити посуд і знаряддя для їжі;

б) зробити спис або вудку на рибу;

в) зробити ніж чи сокиру;

г) зробити шнурок з природних матеріалів;

ґ) зробити лук і стріли.

5. Виконати кожне з поданих завдань:

а) розпізнати по два роди їстивних рослин, овочів та ягід;

б) зробити та наставити по одній пастці для ловлення птахів, звірів і риб;

в) збудувати простий збірник води;

г) описати та пояснити хід подій на підставі слідів;

ґ) продемонструвати способи маскування та підходження серед природи, а зокрема підкрадання без звуку і «застигання» в русі.

6. Збудувати схоронище для кількаденного життя в природі й перебувати в ньому на самоті одну ніч. Віддаль від місця інструктора та інших схоронищ мусить бути 250-500 метрів. Дозволений виряд: пластовий однострій, куртка, ніж, коц та дощовик або пластикова церата.

Три пера (третя проба)

1. Здобути вмілості «Одне перо», «Два пера» та «Перша допомога».

2. Подати дозвіл від батьків на письмі.

3. Після основної підготовки та виконання вищенаведених вимог відбути одинцем триденну прогульку на підставі затвердженого інструктором плану. Прогульку виконати за такими вказівками:

а) дозволений виряд: пластовий однострій, куртка, один коц, дощовик або пластикова церата, ніж, олівець, записник, шнурок, миска, три сірники та їжа на два дні (не більше, ніж 2500 калорій для дівчат та 3000 для хлопців);

б) протягом першої доби дотримуватись цілковитої мовчанки; збудувати шалаш та варити для себе. Записувати всю діяльність і враження до записника;

в) протягом другої доби замаскувати місце, варити для себе та поводитися так, щоб не бути поміченим. Продовжувати вести записи.

4. Подати інструкторові точний звіт зі своїх спостережень разом із записником.

 


Вмілості першої допомоги і рятівництва

Перша допомога (перша проба)

Виконати вимоги А або Б.

А. Здобути відзначку першої допомоги від Червоного Хреста або іншої урядом контрольованої інституції, яка спеціалізується у такому навчанні.

Б. Відповісти поданим нижче вимогам.

1. Пояснити закони про надання першої допомоги потребуючим.

2. Пояснити, як запобігти дальшому пошкодженню людини в нещасному випадку, коли ступінь покалічення не з’ясовано.

3. Пояснити, як розпізнати чотири види ран. Пояснити небезпеку інфекції.

Показати і пояснити чотири способи зупинки кровотечі.

4. Зробити список речей, потрібних у польовій аптечці; показати та пояснити їх вживання. Продемонструвати, як стерилізувати матеріал на бинти та правильно його використовувати.

5. Показати й пояснити рятування людини, пораненої внаслідок дії електричного струму, та як чинити, якщо людина перебуває в контакті з електричним дротом.

6. Пояснити і показати ознаки вивихів і переломів рук чи ніг, показати, що робити в таких випадках.

7. Зробити ноші та продемонструвати, як переносити людину із складним переломом або важким пораненням.

8. Пояснити два види штучного дихання та практично продемонструвати їх.

9. Пояснити види отруєння, способи попередження та допомогу у випадках отруєння.

10. Пояснити ознаки та показати, що робити в таких випадках: зомління, шок, опік, сонячний удар, запаморочення та серцевий напад.

11. Розрізнити найважливіші інфекційні хвороби, пояснити їхні ознаки та спосіб запобігання захворенню.

12. Користуватися аптечкою та успішно виконувати обов’язки гурткового, курінного або таборового санітара впродовж двох діб під час мандрівки або на таборі.

13. Знати, що робити у випадку укушення отруйної гадюки, бджіл і скаженого звіра.

Перша допомога (друга проба)

Мати довідку про закінчені курси з першої допомоги.

Водне рятівництво (третя проба)

1. Здобути вмілість з плавання.

2. Втриматися на воді 15 хвилин.

3. Продемонструвати, як правильно кидати рятувальне колесо та користуватися рятувальним жилетом. Показати, як зробити тимчасовий рятувальний жилет із сорочки або штанів.

4. Показати, як користуватися човном при рятівництві.

5. Скочити у воду так, щоб голова була весь час над водою.

6. Швидко роздягнутися на березі (20 секунд), поплисти до потопаючого, подати йому весло, сорочку або палку та притягнути його 30 метрів до берега.

7. Знати, як поводитися з потопаючим у воді; показати, як звільнитися у воді від трьох захоплень потопаючого, як тягнути трьома способами непритомного у воді хоча б 30 метрів та як витягнути його на берег.

8. Поплисти до притомного потопаючого 30 метрів, правильно вхопити його та притягнути до берега. Продемонструвати передній та задній підходи до потопаючого, над і під водою.

9. Продемонструвати, як робити штучне дихання, як приводити до притомності та викликати кровообіг.

 


Природничі вмілості

Погодознавство (перша проба)

1. Розпізнати та назвати 10 формацій хмар, пояснити, яку погоду можна за ними передбачити.

2. Описати дію ртутного та анероїдного барометра.

3. Пояснити інформацію та зміни на синоптичній карті впродовж 4 днів.

4. Пояснити, що таке абсолютна та відносна вологості та який їх вплив на погоду.

Описати 4 види туману.

5. Пояснити, що таке постійні та локальні вітри та як вони утворюються.

6. Пояснити такі атмосферні явища: теплі та холодні фронти, дощ, громовиця, циклон, тайфун, туман, веселка, роса, торнадо, міраж, полярне світло, град.

7. Знати систему та шкалу Бюфорта для означення вітрів. Знати морські сигнали прапорами, світлами для визначення сили вітру.

8. Вміти застосовувати головні принципи передбачення погоди.

9. Відвідати метеорологічну станцію.

10. Знати про працю та публікації служби погоди в Україні. Знати, на якій радіохвилі служба погоди дає передбачення погоди.

11. Передбачити погоду протягом двох днів на таборі або на прогульці.

Приятель/-ка тварин (перша проба)

1. Знати в загальному анатомію домашніх і свійських тварин.

2. Описати, які є види ран, переломів, вивихів, виснаження, вдавлення та кульгання. Знати способи надання першої допомоги у легких випадках.

3. Знати закони охорони своєї тварини.

4. Піклуватися хоча б півроку однією домашньою твариною.

5. Довести знання (в загальному) дієти, звичок і потреб своєї тварини.

Рибальство (друга проба)

1. Мати дозвіл на риболовлення у своїй околиці.

2. Показати, як вживати головні прилади для рибальства.

3. Показати, як прив’язати гачок до нитки трьома різними вузлами.

4. Розпізнати різні роди рибальських сітей та розповісти, як ловити рибу з їх допомогою.

5. Розпізнати та назвати 10 родів риб, знати їхні ознаки та розповісти про спосіб життя.

6. Зловити хоча б три риби, почистити їх та зварити двома різними способами.

7. Знати, коли є дозволений рибальський сезон на 5 видів різних риб. Пояснити, чому деякі риби охороняються законом в різні пори року.

8. Виконати хоча б одне з наступних завдань:

а) сплести рибальську сітку;

б) збудувати власну штучну «мушку» при гачку для ловлення риби;

в) відвідати рибальський порт або корабель.

Огородництво (друга проба)

1. Вміти копати землю та розумітися на родах землі і гноях:

а) розповісти, що таке добриво і для чого воно застосовується;

б) пояснити, для яких рослин сприятливий той чи інший ґрунт;

в) на таборах або мандрівках показати п’ять видів ґрунту.

2. Посадити і виростити з насіння чи розсади шість видів ярини або квітів:

а) розповісти, які квіти розмножуються з насіння, а які — з коріння;

б) перерахувати шість видів багаторічних квітів;

в) пояснити, що таке ярина, коли її висівають.

3. Назвати 12 основних рослин у звичайному городі:

а) детально розповісти, як правильно доглядати за рослинами, яким чином позбутися шкідників на рослинах;

б) зробити гербарій з 10 культурних рослин;

в) розповісти, які рослини можна вживати в сирому вигляді.

4. Вміти приготувати розсаду, знати час сіяння і саджання, правильне підливання:

а) розповісти, коли, в якій порі треба сіяти пшеницю, овес, гречку;

б) знати, як правильно доглядати за деревами;

в) знати, коли можна пересаджувати рослини.

5. Вміти зберігати городину взимку:

а) розповісти, яким чином найкраще зберігати овочі й фрукти взимку;

б) вміти підготувати ґрунт для посіву городини;

в) знати, при якій температурі зберігати овочі і фрукти взимку.

6. Підготувати й провести для гуртка гутірку на тему огородництва.

Природознавство (перша проба)

1. Знати, які природні зони є в Україні; виготовити карту з їх зображенням. Пояснити, під впливом чого формуються природні зони.

2. Знати, які дерева, кущі та трави зустрічаються в Україні. Розпізнати в природі або на малюнку 5 дерев, 5 кущів та 10 трав’янистих рослин.

3. Знати, які тварини та птахи зустрічаються в Україні. Розпізнати в природі або на малюнку 5 тварин та 5 птахів. Розказати в гуртку чи новацькому рою про спосіб життя, звички однієї тварини.

4. Піклуватися пташками взимку (виготувати годівницю).

5. Прочитати оповідання про життя тварин чи птахів і розказати його у своєму гуртку.

Природознавство (друга проба)

1. Знати, які отруйні рослини зустрічаються в околиці, та вміти їх розпізнати.

2. Впорядкувати тематичний збірник засушених рослин (трави, дерева, кущі) або інший збірник, що стосується рослинного світу. Розпізнати в природі 20 дерев, 5 кущів, 20 трав’янистих рослин.

3. Розпізнати щонайменше 10 диких тварин та птахів, розказати про їх спосіб життя.

4. Знати, як робиться відбиток сліду; впорядкувати збірку відбитків (принаймні

5). Вміти розпізнати сліди 10 тварин, 5 птахів.

5. Знати правила поведінки в лісі.

6. Знати, які тварини та рослини охоронені законами України, способи охорони.

Виготовити карту, де позначити місця розташування заповідників.

7. Знати про головні екологічні проблеми в Україні. Організувати чи взяти участь

в дискусії на екологічну тему у своєму гуртку.

Природознавство (третя проба)

Зібрати, підготувати та оформити матеріали для інструктажу з природознавства у гуртку молодшого юнацтва чи новацькому рою, провести цей інструктаж.

 


Спортивні вмілості

Альпіністка (третя проба)

1. Здобути вмілості «Перша допомога» для свого віку, «Скелелазіння».

2. Знати історію розвитку альпінізму у світі, головні гірські масиви та вершини, історію їх підкорення.

3. Назвати не менше семи відомих світових альпіністів, розповісти коротку їх біографію та альпіністичні досягнення.

4. Бути обізнаним з останніми новинами світового альпінізму (експедиції, першопроходження, змагання тощо) та підтримувати контакти з Федерацією альпінізму і скелелазіння України (ФАСУ).

5. Знати та вміти вживати такі елементи альпіністичного спорядження:

– линва, льодоруб, рачки (кішки), система, карабіни різного типу, вісімка

– спускова, гаки скельні, закладки, френди скельні, кості, гаки льодові та

– льодобури, відтяжки та інші елементи страхувального та спускового спорядження.

Утримувати все це спорядження в охайному стані та вміти правильно транспортувати.

6. Мати власний мінімальний альпіністичний виряд:

а) добрий наплічник з міцної морозостійкої тканини та фурнітури;

б) пінополіуретановий килимок (каремат);

в) теплий і легкий спальник, що витримує низькі температури;

г) добрі тверді шкіряні чи пластикові альпіністичні черевики з доброю підошвою;

ґ) сонцезахисні окуляри з добрим прямим та бічним захистом від ультрафіолетового проміння;

д) теплу куртку (найкраще з дихаючою мембраною);

е) снігозахисні утеплені штани, добрі рукавиці;

є) добру та безпечну верхню і нижню систему;

ж) 2-3 мідних муфтованих карабіни, вісімку спускову;

з) вуса самострахові;

и) безпечну та зручну гельму.

7. Знати та вміло продемонструвати наступні елементи альпіністичної техніки:

а) проходження маршруту по перильному шнурку з допомогою жумару та прусика;

б) принцип правильної роботи самострахувальних вусів та проходження маршруту на «вільному карабіні»;

в) організація локальної бази для дюльферного спуску;

г) правильне ходження в рачках (кішках) та з льодорубом по косому (траверсному) схилі та підйом вгору;

ґ) прокладення маршруту з використанням скельних гаків, закладок, френдів, льодобурів та відтяжок;

д) правильне страхування особи, що працює на маршруті спереду.

8. Знати та продемонструвати роботу у зв’язці. Розуміти відповідальність за безпеку та життя колег.

9. Добре знати кліматичні умови гір, у які заплановано подорож. Бути ознайомленим із можливими небезпеками, знати, як їх уникати, як поводитись у разі їх виникнення (лавина, зрив з карнизу, зрив з обледенілого схилу чи скелі, раптовий туман чи хмари, снігова буря тощо).

10. Знати, як правильно вибрати місце для ночівлі та кількаденного табору (бівуаку) на снігу, льоді, морені тощо та як забезпечити його від небезпек. Знати, як поводитись у разі непередбаченої ночівлі (надзвичайно холодної ночівлі), продемонструвати техніку правильного будівництва іглу чи снігової ями.

11. Вміти користуватися різними родами мап та шкіців, розпізнавати вершини, визначати схили та небезпеки на них, правильно вибирати маршрут. Вміти правильно читати опис маршруту.

12. Знати шкалу оцінювання гірських вершин, враховуючи складність маршрутів виходу на них. Знати загальнодержавні вимоги до здобуття альпіністичних ступенів, визначених Федерацією альпінізму та скелелазіння України.

13. Знати принцип ведення рятувальних робіт у всіх можливих теренах та умовах (лавини, снігові завали, зсуви). Взяти участь у навчальних рятувальних роботах.

14. Правильно транспортувати потерпілу особу до безпечного місця.

15. Знати, кому, де, коли і в який спосіб зголошувати сходження та де шукати допомоги у разі потреби.

16. Разом з гуртком, друзями чи клубом та інструктором підготувати та провести сходження хоча б на дві вершини 1-Б категорії складності та відповісти вимогам загальнодержавного рівня «Альпініст України».

Скелелазіння (третя проба)

1. Здобути вмілості «Перша допомога» для свого віку, «Альпіністика І».

2. Взяти участь у виправі у «серйозні» гори, в часі якої пройти вишкіл підготовки та відповісти вимогам ІІІ альпіністичного розряду на державному рівні.

3. Знати про льодовики, їх види та особливість роботи на них. Знати небезпеки, які очікують на льодовиках (тріщини, льодопади, льодові обвали), та способи їх уникнення.

4. Знати про високогірні перевали та способи сходження і спуску з них.

5. Знати специфіку сходжень на високі вершини, вплив висоти на людський

організм, способи правильного харчування та ефективного поновлення енергії.

6. Організувати зустріч куреня чи станиці з одним із відомих українських альпіністів.

7. Під час подорожі зробити мистецькі фотографії і після повернення написати допис до пластової чи державної преси або організувати фотовиставку чи перегляд слайдів.

Скелелазіння (друга проба)

1. Здобути вмілість «Перша допомога» для свого віку.

2. Знати, які групи м’язів найбільше навантажені у скелелазінні та щоденно їх тренувати.

3. Знати та вміти розпізнати головні елементи скелелазільного спорядження (система верхня та нижня, карабіни різного типу, вісімка спускова, гаки скельні, закладки, френди скельні) та інші елементи страхувального та спускового спорядження.

4. Мати власний мінімальний скелелазільний виряд:

а) добру та безпечну систему (принаймні нижню);

б) 2-3 міцних та безпечних шгіфтованих карабіни;

в) безпечну та зручну гельму;

г) спускову вісімку;

ґ) комфортне скелелазільне взуття.

5. Знати та вміти розрізнити головні типи линв, які використовуються у скелелазінні (статична, динамічна). Знати про доцільність та правильність їх вживання, догляд за ними, способи транспортування та зберігання.

6. Знати такі типи скелелазільних вузлів:

а) вузли-петлі (вісімка, вісімка подвійна, піонірський подвійний, вісімка зворотна, метелик);

б) вузли для з’єднування двох линв (ткацький, ткацький подвійний, рибальський, рибальський подвійний, ключка зустрічна, вісімка зустрічна);

в) вузли для спуску та підйому, вузли страхувальні (прусик, прусик подвійний та потрійний, самосхоплюючий).

7. Знати та вміло продемонструвати такі елементи скелелазільної техніки:

а) відмінне лазіння по скельній стіні чи стенді (25-30 м) з логічним вибором маршруту з верхньою та нижньою страхівкою складності 1А-3Б;

б) проходження траверсного відтинку траси 8-10 метрів;

в) спуск дюльфером за допомогою вісімки спускової, прусика та інших елементів спускового спорядження 25-30 метрів;

г) правильне та безпечне страхування особи на маршруті через верхню та нижню страхівку.

8. Знати різні види скель, зокрема скелі в місцевості проживання, небезпеки на скелях та шляхи їх уникнення.

9. Володіти інформацією про штучні скеледроми (стенди) та знати особливості користування ними.

10. Володіти інформацією про Федерацію альпінізму та скелелазіння України (ФАСУ), про клуби, що діють в місцевості проживання, історію, керівництво та діяльність на даний час.

11. Орієнтуватися у шкалі оцінювання скелелазільних маршрутів, затверджених Федерацією альпінізму та скелелазіння України.

12. Орієнтуватися в головних новинах із скелелазіння у світі та розповісти хоча б про трьох відомих скелелазів.

13. Взяти участь у скелелазільному вишколі чи іншій пластовій акції із скелелазіння або успішно виступити на скелелазільних змаганнях, організованих ФАСУ чи іншими клубами.

Водне лещатарство (третя проба)

1. Попередньо успішно виконати вправи з плавання:

а) проплисти 75 м яким-небудь стилем;

б) проплисти 25 м на спині легким відпочинковим стилем;

в) втриматися на глибокій воді протягом 10 хвилин;

г) на глибокій воді скинути з себе сорочку, штани й черевики;

ґ) вміти правильно вдягати та використовувати рятувальний жилет.

2. Знати правила безпеки, до яких водій човна мусить пристосовуватися при тягненні лещетарів: як і де можна тягнути, як обходитись з лещетарями у воді, роль спостерігача. Знати правила безпеки лещетаря: як, де і коли можна їхати, використання жилета, як бути видимим із човна для інших човнів і т.п. Знати сигнали лещетаря: «Їдь», «Скоріше», «Повільніше». «Швидкість добра», «Затримай човен», «Їдь назад до пристані», «Поверни».

3. Продемонструвати вміння пустити шнур при березі й втримати рівновагу, аж поки не зануриться у воду.

4. Продемонструвати вміння переїхати обидва кільватери «вейкс» та повернутися до середини кільватерів 2 рази без падіння; перескочити через кільватер на двох лещетах.

5. Продемонструвати вміння піднести обидва лещета (по одному) на 2 секунди під час їзди.

6. На глибокій воді заложити лещета, зловити ручки шнура та вийти з води знову на двох лещетах, без допомоги.

7. Вміти їхати по воді одну хвилину на одному лещеті.

Їзда верхи (друга проба)

1. Вміти їздити на коні трьома основними швидкостями: ходою, вскач і галопом.

2. Вміти перескакувати на коні звичайні теренові перешкоди.

3. Вміти сідлати коня і правильно закладати вуздечку.

4. Вміти годувати, поїти та чистити коня.

5. Знати потреби коня і хвороби, на які коні хворіють.

6. Знати засади безпеки при їзді верхи.

7. Організувати і взяти участь, самостійно або з гуртком, в одноденній прогульці кіньми.

Їзда на велосипеді (перша проба)

1. Вміти утримувати велосипед у доброму стані. Знати частини велосипеда і вміти їх утримувати в доброму стані. Продемонструвати:

а) як зремонтувати пошкоджену камеру велосипеда;

б) як змащувати велосипед.

2. Продемонструвати добру їзду на велосипеді: як сідати і зсідати з обох боків; минати перешкоди; як їхати, тримаючи кермо однією рукою.

3. Продемонструвати вміння прикріпити до велосипеда спакований наплечник і втримати рівновагу на обтяженому велосипеді.

4. Знати і застосовувати в практиці основи гіґієни й безпеки їзди на велосипеді.

5. Знати правила дорожнього руху й дорожні знаки.

6. Користуючись картою, опрацювати план одноденної мандрівки велосипедом. Відбути за цим планом одноденну мандрівку велосипедом. Примітка: велосипед слід показати при перевірці.

Легка атлетика (перша проба)

1. Розповісти про легкоатлетичні змагання останніх Олімпійських ігор: назвати переможців, зокрема відзначити участь та досягнення українців, які виступали в збірних України чи інших країн.

2. Пояснити правила та підготовку таких змагань: стусан кулею, стрибки в довжину, стрибки в висоту, біг на короткі і довгі дистанції, естафета, метання диска.

3. Опрацювати план легкоатлетичних змагань для свого гуртка, куреня, станиці або табору.

4. Взяти активну участь в організації та проведенні одних легкоатлетичних змагань.

5. Бути активним членом легкоатлетичної команди своєї школи або пластової частини та мати певні досягнення в одній з ділянок.

Лещетарство (друга проба)

І. Здобути вмілість «Перша допомога» для свого віку.

ІІ. Бажано мати власне лещетарське спорядження: лещета, гірські лещетарські черевики, палички.

IIІ. Знати й уміти застосовувати на практиці подане нижче.

1. Правильно підібрати лещета.

2. Встановити і відрегулювати кріплення.

3. Підібрати палички і правильно використовувати їх.

4. Підібрати черевики і знати основні вимоги до їх правильного підбору.

5. Знати характеристику і вимоги до одягу лещетаря: а) курточка (комбінезон);

б) штани;

в) рукавиці;

г) шапочка;

ґ) окуляри;

д) шкарпетки.

6. Знати про правильний підбір окулярів і їх призначення.

7. Правильно носити лещетарське спорядження.

8. Знати правила безпеки і поведінки на лещетарських трасах.

9. Знати правила безпеки при користуванні різними типами витягів.

10. Знати основні види небезпеки в горах при їзді на лещетах (лавини, обмороження, сонячні опіки, зневоднення організму, пошкодження очей).

11. Вести догляд за спорядженням.

IV. На схилі середньої стрімкості виконати такі технічні елементи:

1. Пересування по рівнині та легко похилому терені.

2. Піднімання вгору: а) драбинкою;

б) ялинкою;

в) пів’ялинкою.

3. Розворот на 1800 на місці в обидві сторони.

4. Правильне падіння у критичній ситуації.

5. Правильне вставання після падіння.

6. Спуск в основній стійці:

а) прямий спуск з подальшим переходом до ковзаючого плуга та гальмуючого плуга з зупинкою у визначеному місці;

б) косий спуск з подальшим поворотом переступанням і зупинкою поперек схилу.

7. Поворот плугом.

8. Сковзання бокове.

9. Сковзання бракажем.

10. Поворот сковзанням з півплуга в обидві сторони.

11. Поворот з опори на рівнобіжних (паралельних) лещетах.

12. Найпростіший поворот на рівнобіжних (паралельних) лещетах.

Лещетарство (третя проба)

І. Здобути вмілість «Картографія» для свого віку.

ІІ. Бажано мати власне лещетарське спорядження: лещета, черевики лещетарські, палички.

IIІ. Знати і вміти застосовувати на практиці подане нижче.

1. Вміти підібрати лещета і все інше необхідне спорядження для:

а) прогульки по біговій трасі;

б) прогульки по непідготовленій (дикій, пересіченій) трасі.

2. Вибрати одяг відповідно до завдань терену і погоди: курточка (комбінезон), штани, рукавиці, шапочка, окуляри, шкарпетки.

3. Підібрати мазі залежно від погодних умов, вміти наносити їх на лещета.

4. Знати правила безпеки на лещетарських мандрівках та поведінки на бігових трасах.

5. Правильно носити, доглядати та зберігати лещетарське спорядження.

6. Знати основні види небезпеки в лещетарстві нордійського стилю (лавини, обмороження, сонячні опіки, зневоднення організму, пошкодження очей).

IV. На біговій трасі середньої складності виконати такі технічні елементи:

1. Піднімання вгору:

а) прямо;

б) драбинкою;

в) ялинкою;

г) пів’ялинкою.

2. Розворот на 1800 на місці в обидві сторони.

3. Правильне падіння у критичній ситуації.

4. Правильне вставання після падіння.

5. Спуск в основній стійці:

а) прямий спуск з подальшим переходом до ковзаючого плуга та гальмуючого плуга;

б) спуск з подальшим поворотом переступанням і зупинкою.

6. Змінний лещетарський хід.

7. Перемінний двокроковий хід.

8. Одночасний безкроковий хід.

9. Ковзанярський хід.

V. При достатньому рівні підготовки і володіння лещетарською технікою нордійського стилю провести мандрівку на лещетах протяжністю 10-15 км по підготовленій біговій трасі або 7-10 км по непідготовленій трасі.третя проба

1. Здобути пластові вмілості «Лещетарство альпійського стилю», «Лещетарство нордійського стилю», «Перша допомога» для свого віку, «Картографія» для свого віку.

2. Знати особливості лещетарського спорядження для мандрівництва та що відрізняє його від звичайного з’їздового (альпійського) стилю.

3. Пояснити принцип роботи спеціальних кріплень, лещет, конусів та лещетарсько-мандрівних черевиків. Вміти правильно використовувати та зберігати спорядження для лещетарського мандрівництва.

4. Знати про спорядження на зимову лещетарську мандрівку, його особливості та найбільш ефективні та безпечні способи одягання на цей вид мандрівок.

5. Знати терени, в яких можна проводити лещетарське мандрівництво, особливості погодних умов та небезпеки в них. Знати місця стаціонарних ночівель; де, коли і кому правильно зголошувати лещетарську мандрівку та куди звертатись за допомогою.

6. Знати специфіку потреб харчування у зимових мандрівках, особливості відповідних харчів, та скласти меню, де врахувати калорійну потребу організму при понижених температурах.

7. Знати, як уникнути небезпеки та діяти при її виникненні:

а) лавина (суха, мокра, снігова дошка);

б) зрив з карнизу;

в) надрізання схилу,

г) зрив з обледенілого схилу,

ґ) снігова буря;

д) туман.

8. Знати, як правильно вибирати місце для ночівлі та кількаденного зимового табору, як забезпечити його від небезпеки.

9. Знати, як діяти у разі непередбаченої ночівлі серед природи (надзвичайно холодна ночівля), способи зимового самозбереження (техніка правильного будівництва снігової ями чи іглу).

10. Продемонструвати технічні елементи лещетарської мандрівної техніки:

а) хід під гору;

б) з’їзд за допомогою камусів.

11. Знати способи страхування під час підйомів та з’їздів з небезпечних схилів (дуже стрімкі, обледенілі, мокрий сніг, дуже глибокий сніг):

а) робота у двійках (зв’язках);

б) використання линви та іншого додаткового спорядження (льодоруб, гаки льодові, льодобури).

12. Разом з гуртком, куренем чи друзями детально запланувати та взяти участь у лещетарській мандрівці з ночівлею (30-40 км). Зробити добрі фотознімки, написати допис до пластової чи іншої преси або відзняти кіно- чи відеофільм.

Плавання (друга проба)

1. Розказати правила безпеки при плаванні.

2. Скочити у воду ногами та головою донизу (якщо можливо та безпечно) з дошки і з берега.

3. Під водою проплисти 10 метрів і витримати 12 секунд.

4. Втриматися на воді у вертикальній позиції за допомогою ніг (руки над водою) одну хвилину, тоді лежачи нерухомо на воді одну хвилину.

5. Проплисти 25 метрів з предметом, не змочивши його; витягнути з дна кинутий туди предмет (2 рази з трьох спроб).

6. Проплисти в одязі 25 м і тоді роздягнутися у воді (штани, сорочка, шкарпетки, тенісівки).

7. Описати головні рухи в п’яти стилях плавання.

8. Проплисти: 75 м боком; 75 м на спині; 75 м кролем; 75 м «жабкою» або «метеликом».

9. Проплисти довільним стилем у стоячій воді: 300 м для дівчат, 400 м для хлопців.

10. Продемонструвати використання сорочки, весла або іншого предмету для рятування потопаючого. Поплисти 10 м, правильно тягнучи до берега потопаючого.

Спортивні ігри (перша проба)

1. Знати загально про види спорту, спортивні зустрічі, олімпіади та спортивне мистецтво.

2. Знати про спортивні організації в Україні та міжнародні спортивні організації.

3. Знати хоч 5 українців — переможців в міжнародних спортивних олімпіадах.

4. Знати засади гіґієни спорту.

5. Знати правила 5 ігор та бути суддею в них.

Стрільба з лука (друга проба)

1. Знати та розказати про:

а) історію лучництва;

б) правила безпеки при стрільбі з лука;

в) державні закони лучництва.

2. Виконати такі завдання:

а) назвати поодинокі частини лука й стріли;

б) назвати інші допоміжні речі, які використовуються при стрільбі (наприклад, ціль) та показати, як їх застосовувати;

в) зробити самому найпростіший лук та стріли для вжитку й продемонструвати їх;

г) пояснити й продемонструвати 7 основних точок в стрільбі з лука.

3. Виконати одне з таких завдань:

а) взяти участь в змаганнях зі стрільби з лука як член лучницької команди;

б) стрілити до цілі з віддалі 20 м 10 разів, здобуваючи 80 точок.

Стрільба з рушниці (третя проба)

1. Розказати про початкову історію та сучасні види рушниць.

2. Розібрати, вичистити та скласти рушницю.

3. Використовуючи 22-каліброву рушницю, здобути 60 точок зі 100 можливих, стріляючи 10 разів з віддалі 15 м до мішені А-17 (лежача позиція).

4. Пояснити точно правила безпеки:

а) як поводитися з незарядженою рушницею;

б) при чищенні рушниці;

в) при зарядженні рушниці;

г) як перевозити рушницю в авті;

ґ) як переносити в місті та в лісі;

д) як перелізти через пліт з зарядженою рушницею.

5. Пояснити державні та місцеві закони стосовно власності, носіння, зберігання, вживання рушниць.

6. Назвати кожну частину рушниці, вживаючи українську термінологію, пояснити їх функції.

 


Вмілості домашньої зарадності

Домашня зарадність (перша проба)

1. Виконати вдома або в пластовій домівці десять з поданих нижче робіт:

а) повісити картину або полицю;

б) помити вікно і підвіконник;

в) склеїти розбитий посуд, справити дерев’яний предмет;

г) забезпечити на зиму вікно або двері;

ґ) замінити електричну лампочку;

д) нагострити ніж;

е) полатати подертий одяг;

є) вичистити килим;

ж) помити посуд;

з) відремонтувати книгу;

и) почистити взуття;

і) приготувати сніданок;

ї) прибрати в своїй кімнаті;

к) почистити одяг.

2. Знати ціни на основні харчові продукти (хліб, масло, сметану, сир, крупи, ковбасу, деякі овочі і фрукти).

3. Знати, які знаряддя повинні бути в кожній хаті для дрібних поправок, до кого звернутися за різними направками, вміти оберігати різні знаряддя від знищення.

4. Знати і дотримуватися правил безпеки користування інструментами.

Домашня парадність (друга проба)

1. Здобути вмілість «Домашня зарадність І».

2. Виконати вдома або в пластовій домівці десять з поданих нижче робіт:

а) попрати і попрасувати: сорочку, білизну, штани чи спідницю;

б) полакувати одну з таких речей: вікна, двері, крісло, полицю, підлогу;

в) прикріпити штори на вікно й двері;

г) змастити замок; вміти зарадити, коли скриплять двері;

ґ) змастити машинку до шиття, вкласти в неї голку;

д) вставити шибу до вікна;

е) розпізнати пропалений запобіжник та замінити його;

є) зробити покупки на вечірку;

ж) помити плиту і почистити духовку;

з) намазати пастою і вичистити підлогу;

и) розморозити і помити холодильник;

і) відремонтувати взуття;

ї) відремонтувати меблі.

3. Вести самому домашнє господарство цілий день.

4. Вміти користуватися основними інструментами. Знати, як за допомогою одних відремонтувати інші.

5. Знати і дотримуватися правил безпеки користування інструментами.третя проба

1. Здобути вмілість «Домашня зарадність II».

2. Виконати вдома або в пластовій домівці десять з поданих нижче робіт:

а) поклеїти шпалери;

б) побілити стелю;

в) поставити двері на завіси;

г) вставити замок;

ґ) поставити вимикач і розетку;

д) відремонтувати чи поставити паркан;

е) засклити балкон чи веранду;

є) зробити консервацію;

ж) прийняти гостей;

з) наладити звук і зображення телевізора;

и) замінити ґумову прокладку в крані;

і) прочистити забитий злив;

ї) направити одну з домашніх допоміжних машин;

к) оплатити комунальні послуги.

3. Вміти вибирати і купувати основні інструменти.

4. Знати і дотримуватися правил безпеки користування інструментами.

5. Вміти користуватися побутовими вимірювальними пристроями. Знати будову деяких з них.

Піклування дітьми (третя проба)

1. Прочитати хоча б одну книжку про піклування дітьми. Підтвердити це.

2. Знати, як дбати про здоров’я дитини (в загальному).

3. Вміти одягнути й зачесати дитину, роздягнути її, викупати і покласти спати.

4. Знати розподіл дня в житті дитини.

5. Знати, як одягнути дитину на прогулянку (залежно від пори року, дня і погоди) і повести її гуляти.

6. Знати дитячі ігри для розваги і науки, вміти підібрати відповідно до віку забавки. Знати, які іграшки небезпечні для дитини і чому.

7. Вміти розповісти 5 казок для дітей.

8. Вміти заспівати 5 дитячих пісень.

9. Знати дитячу літературу і журнали для дітей.

10. Вміти зварити й подати дитині кілька страв.

11. Пояснити, чому малих дітей не можна залишати без опіки.

12. Мати письмове підтвердження про опіку над дитиною протягом 24 годин.

13. Знати особливості психічного розвитку дитини періоду першого дитинства (4-7 років) (за концепцією проф. Ващенка) та дошкільного періоду дитини 6-7 років.

14. Знати релігійні свята й традиції, вміти розказати дитині про них, використовуючи релігійні пісні та обрядові дійства. Розуміти важливість християнського виховання дитини.

Плетіння (перша проба)

1. Вміти:

а) набрати на дроти петлі;

б) в’язати лицьові петлі;

в) в’язати виворотні петлі.

2. Вміти в’язати візерунки з поєднанням цих петель (шахматна, рисова в’язка і т.п.).

3. Вивчити:

а) накиди (відкриті, закриті);

б) в’язання різноманітних кіc;

в) в’язання декількох петель разом з нахилом вліво (вправо) та вив’язування з однієї петлі декількох.

4. Вміти виконати візерунки із зразка або опису в книжці чи журналі.

5. Відпрацювати техніку в’язання на гачку.

6. Вміти набирати ланцюжок з «повітряних» петель.

7. Вміти в’язати стовпчики:

а) без накиду;

б) одним чи двома накидами.

8. Знати глуху петлю та з’єднання ланцюжка в кільце.

Плетіння (друга проба)

1. Вміти розрахувати густину плетіння і знати, як її можна відрегулювати.

2. Зв’язати шалик, шапку, навушники, спідницю.

3. Навчитись в’язати на п’яти дротах.

4. Вив’язати рукавички, шкарпетки.

5. Розрізнити 5 видів ниток. Знати їх особливості.

6. Вміти вдало підібрати нитки (за кольором і якістю) до обраного фасону. На гачку

7. Вміти зв’язати візерунок за зразком чи описом.

8. Вив’язати комірець або серветку.

9. Вміти накрохмалити виріб, зв’язаний простими нитками.

Плетіння (третя проба)

На дротах

1. Зв’язати светер чи кофтину з такими особливостями:

— рукави:

а) із заниженою проймою;

б) із звичайною проймою;

в) реглан;

г) «летюча миша».

— виріз горловини:

а) має вид «V»;

б) «гольф»;

в) круглий.

2. Знати трикотажні шви.

3. Вміти в’язати жаккардові візерунки.

4. Вміти оздоблювати речі:

а) вишивати по петлях;

б) вишивати гладдю на трикотажному полотні;

в) робити аплікацію на трикотажному полотні.

5. Вміти «підняти» петлю, що розпустилася.

6. Вміти «відремонтувати» трикотажний виріб.

На гачку

7. Вив’язати хустинку, блузку, сумку чи скатертину. Вдало підібрати фасон і нитку.

8. Вміти виконати виріб з «мотивів».

Шиття (перша проба)

1. Вміти шити руками.а) виконати такі ручні стібки:

— зметувальні стібки;

— потайний шов;

— хрестоподібні стібки для відкритих зрізів при підгині;

— обмотувальні стібки;

— копіювальні стібки.

б) вміти зшити два клаптики полотна.

2. Вміти обметати петлю для ґудзика, пришити ґудзик, кнопки, гачок, зробити петельку з ниток для гачка.

3. Знати, як застосовується приладдя для ремонту речей. Вміти штопати двома видами штопки, ставити латку.

4. Вміти шити на швейній машині. Підготувати машину до шиття, правильно підібрати номер голки та ниток.

5. Вміти зняти мірку і зробити викрійку на фартух, нічну сорочку.

6. Пошити фартух та нічну сорочку.

Шиття (друга проба)

1. Здобути вмілість «Шиття І».

2. Вміти розрізняти 10 видів тканин. Знати їх властивості.

3. Пояснити особливості розкладання деталей викрійки на тканинах:

а) з картатим чи смугастим малюнком;

б) із спрямованим малюнком;

в) на ворсових тканинах.

4. Вміти вшивати комір, пояс, замок «блискавка», кишені з мішковиною та накладні кишені з клапанами і без них.

5. Вміти змастити машинку, відрегулювати довжину стібка та силу натягнення нитки.

6. Вміти користуватися оверлоком.

7. Пошити:

а) три з наступних частин одягу: сорочку, блузу, спідницю дво-, три-, шестишовну, шорти, штани, штани-спідницю. З них одну річ — за власною викрійкою, дві інші — за готовими викрійками, взятими з журналів;

б) або однострій за власними викрійками.

8. Пояснити вплив малюнку і кольору тканини на зорове сприйняття зовнішності.

Шиття (третя проба)

1. Здобути вмілість «Шиття II».

2. Вміти зробити:

а) обтачні петлі;

б) кишені прорізні з планкою;

в) кишені прорізні в рамку;

г) кишені прорізні в рамку з клапанами.

3. Виготовити вироби для немовлят: шапочка, сорочка.

4. Знати, завдяки чому здійснюється моделювання одягу.

5. Знати умови, що впливають на вибір фасону для кожної людини зокрема.

6. Вигадати власні моделі трьох речей: блуза, халат, сукня, штани, легка куртка, та пошити їх за власними викрійками.

 


Вмілості спеціального зацікавлення

Бібліотекарство (друга проба)

1. Розказати про сучасний стан та розвиток бібліотек у світі.

2. Мати власну бібліотеку українських книжок, виготовити їхню бібліографію.

3. Пояснити систему класифікації книжок за Дюві та використання його каталогу в бібліотеці.

4. Розказати, яку потрібно мати освіту, щоб стати бібліотекарем, та знати, де можна її здобути.

5. Виконати одне з завдань:

а) підготувати бібліографію українських часописів та журналів;

б) підготувати бібліографію для однієї з пластових вмілостей або з ділянки зацікавлення.

6. Виконати одне з перерахованих завдань:

а) активно допомагати протягом 4 місяців в пластовій станичній бібліотеці;

б) допомагати в шкільній або публічній бібліотеці протягом 4 місяців;

в) активно допомагати в бібліотеці якоїсь організації протягом 4 місяців.

7. Пояснити, що таке екслібрис.

8. Знати, які славні українські митці створювали і створюють екслібриси.

9. Написати допис про цікаву книжку для молоді.

Журналістика (перша проба)

1. Написати статтю або репортаж, що міг би бути поміщений в часописі або в журналі.

2. Написати опис події з життя пластового гуртка, куреня чи табору до «Юнацтва», «Юнака».

3. Назвати 10 українських часописів і журналів і знати дещо про них (де виходять, у чому спеціалізуються і т. п.).

4. Знати найбільш вживані знаки друкарської коректи.

5. Виконати одне з завдань:

а) відредагувати три числа курінної чи гурткової газети;

б) співпрацювати в редагуванні одноднівки на таборі або Святі Весни.

6. Знати три види статей, які можуть бути поміщені у газеті, і пояснити різниці між ними. Наприклад: стаття від редактора, повідомлення, постійний допис.

Моделювання (друга проба)

1. Виконати з дерева або іншого матеріалу модель літака, корабля або автомобіля.

2. Виконати з дерева модель сигналізаційної вежі, мосту або інших пластових таборових споруд.

3. Зробити з довільного матеріалу модель пластового табору або архітектурної будівлі.

4. Знати, який матеріал вживається для певного проекту та як його підготувати.

5. Знати призначення поділок і пропорцій та вміти застосовувати на практиці.

Скаутське побратимство (перша проба)

1. Знати про ціль Пласту та відносини Пласту з іншими скаутськими організаціями та Світовим Скаутським Бюро.

2. Знати в загальному історію світового скаутінґу.

3. Знати про ВОСР (Всесвітню Організацію Скаутського Руху); знати ціль цього об’єднання та коротку історію скаутських організацій, які належать до ВОСР.

4. Знати про скаутські організації, які діють на теренах України.

5. Листуватися протягом одного року з двома зарубіжними скаутами і з одним українським пластуном з іншої країни або відбути зустріч зі скаутською групою.

6. На підставі листування розказати свої враження про культуру та спосіб життя в країні, де мешкає респондент.

Філателія (перша проба)

1. Мати збірку поштових марок, упорядкованих в альбомі:

а) загальну, не менше 1000 марок, або

б) з одної держави, не менше 200 марок, або

в) з одної тематики (скаутські, квіти, звірі, птахи і т. п.), не менше 75 марок.

2. Розумітися на філателістичних каталогах. Знати засади обміну марок.

3. Знати в загальному історію поштової марки.

4. Знати в загальному про українські державні марки.

5. Знати в загальному про українські недержавні марки, наприклад, пластові.

6. Вміти зберігати марки так, щоб вони не втрачали своєї вартості; знати, які пошкодження знецінюють марку.

7. Слідкувати за появою нових марок.

8. Бути обережним при обміні й купівлі марок. Знати про фальсифікати, нелегальні видання тощо.

9. Підготувати і провести гутірки для пластового гуртка на тему філателії.

Фільмування (друга проба)

1. Вміти користуватися відеокамерою і потрібним приладдям до неї.

2. Пояснити, що таке об’єктив, фокус, насвітлення та наведення різкості (фокусування).

3. Вміти користуватися світломіром.

4. Знати види плівок, коли вони використовуються.

5. Знати в загальному історію кінофільму.

6. Зняти фільм (найменше 15 метрів завдовжки) і зробити його редакцію. Фільм має ілюструвати якусь розповідь.

7. Влаштувати показ фільму гурткові або куреневі.

8. Знати, як зберігати фільм.

Автознавство (перша проба)

1. Знати на вигляд всі вітчизняні моделі легкових та вантажних авт.

2. Знати напам’ять і намалювати розміщення основних автомагістралей в Україні.

3. Бути читачем одного з періодичних українських видань для автолюбителя.

4. Слідкувати за ходом змагань автомобілістів на світовому та українському рівні.

Автознавство (друга проба)

1. Пояснити будову, принцип дії дизельного та бензинового двигунів.

2. Розповісти про порядок роботи системи запалення.

3. Вправно замінити колесо в авті, розбортувати його і залатати камеру.

4. Вміти доглядати за акумуляторною батареєю.

5. Пояснити будову системи охолодження двигуна.

6. Виміряти рівень оливи в двигуні, швидкісній скриньці, замінити оливу при потребі.

7. Виміряти рівень гальмівної рідини в системі.

8. Знати, як загасити пожежу в авті та біля нього.

9. Замінити при потребі свічку запалення та виявити замикання мережі.

10. Замінити гальмівні колодки у передньому та задньому приводі коліс.

11. Правильно підготувати авто до буксирування та провести його. 

Автознавство (третя проба)

1. Вправно водити авто і відповідати всім вимогам Державної автоінспекції.

2. Відмінно знати правила автодорожнього руху.

3. Знати особливості водіння авта у несприятливих умовах.

4. Вміти підготувати авто для обслуговування в автосервісі.

5. Навчити одного з друзів водити авто.

Астрономія (перша проба)

1. Пояснити, як відбувається затемнення Сонця і Місяця. Намалювати схему. Знати фази Місяця.

2. Дати загальну характеристику планет Сонячної системи, планет земної групи, планет-гігантів.

3. Вміти знайти на небі Полярну зірку.

4. Знати, що таке телескоп.

5. Знати визначних космонавтів світу, їх діяльність.

Астрономія (друга проба)

1. Знати загально про зорі, їх рухи, будову.

2. Вміти користуватися картою зоряного неба і зорієнтувати її на певний час.

3. Знайти на небі і показати 6 літніх, 6 зимових сузірь.

4. Розповісти гуртку про тіла Сонячної системи: комети, метеорити, астероїди.

5. Відвідати з гуртком обсерваторію чи музей.

Астрономія (третя проба)

1. Намалювати і пояснити дію телескопів двох головних видів.

2. Знати загальні відомості про Сонце: розміри, маса, атмосфера.

3. Знати природу зірок: колір, температура, склад, величина.

4. Підготувати гутірку-інструктаж для сходин гуртка на довільну тему.

Військовик (перша проба)

1. Знати історію українських військових формувань від найдавніших часів до періоду Козаччини включно, зокрема про:

а) організаційну структуру;

б) розвиток озброєння;

в) три важливі битви чи походи.

2. Підготувати стінгазету та провести гутірку про одного із українських військовиків від найдавніших часів до періоду Козаччини.

3. При стрільбі із лука влучити 3 рази із 5 спроб в мішень на віддалі 10 м.

4. Знати та продемонструвати прийоми захисту та нападу.

5. Взяти участь у тереновій грі на військово-патріотичну тематику.

6. Вміти надавати впорядові накази в гуртку.

Військовик (друга проба)

1. Здобути вмілість «Військовик І».

2. Знати історію українських військових формувань XX століття (УСС-УГА, військо УНР, «Карпатська Січ», Українська Повстанська Армія та інші), зокрема про:

а) організаційну структуру;

б) три важливі битви.

3. Підготувати стінгазету та провести гутірку про одного із українських військовиків ХХ століття.

4. Продемонструвати вміння користуватись пневматичною зброєю, зокрема:

а) знати основи та правила стрільби (постріл, способи визначеня дальності стрільби, заходи безпеки при користуванні зброєю);

б) лежачи в упорі, попасти двома кулями з трьох у мішень 6а з віддалі 10 метрів.

5. Продемонструвати володіння основами самозахисту.

6. Провести з куренем весь впоряд в одно- та дволаві.

7. Провести військово-патріотичну теренову гру на тематику XX століття для свого куреня.

8. Пройти табір військово-патріотичного виховання.

Військовик (третя проба)

1. Здобути вмілість «Військовик ІІ».

2. Знати про сучасні Збройні Сили України, зокрема про:

а) структуру, роди військ, керівні органи;

б) озброєння ЗСУ;

в) озброєння та спорядження сучасного вояка;

г) вимоги та процедуру прийняття до війська та військових навчальних закладів.

3. Підготувати стінгазету та провести гутірку про військові звання та знаки розрізнення у Збройних Силах України.

4. Знати про один із видів нарізної зброї, зокрема:

а) призначення, будову, механізм дії, бойові властивості, будову патрону;

б) заходи безпеки при використанні;

в) влучити у мішень із 3 спроб на відстані 20 м.

5. Організувати для куреня екскурсію у військову частину.

6. Регулярно (впродовж 6 місяців) займатися в одній із секцій самозахисту.

7. Пройти крайовий табір військово-патріотичного виховання.

Провідництво туристів (перша проба)

1. Знати добре план місця проживання, усі можливі транспортні засоби та ціну на них, вміти вільно пересуватися.

2. Мати план місця проживання.

3. Знати цікаві місця для відвідин туристів.

4. Знати історію будівель у своїй місцевості: церкви, школи, установи, музеї, галереї.

Провідництво туристів (друга проба)

1. Мати плани головних міст своєї області, знати можливі транспортні засоби, вміти (по можливості) вільно подорожувати хоча б у кількох містах.

2. Знати цікаві місця в цих містах для відвідин туристів.

3. Знати в загальному історію цих міст та важливі події, пов’язані з ними, цікаві оповідання про визначних людей, історичних осіб.

4. Знати загально історію будівель цих міст.

Провідництво туристів (третя проба)

1. Мати карту своєї області.

2. Добре знати карту своєї області, вміти вільно подорожувати.

3. Знати головні місця в області для відвідин туристів.

4. Знати історію своєї області, найважливіші події, визначних людей, історичних осіб.

5. Організувати й провести для групи тур по містах області, зробити кошторис, подбати про транспортні засоби, провести екскурсію якнайцікавіше.

Український амбасадор (перша проба)

1. Вибрати будь-яку існуючу іноземну державу і на п’яти аркушах описати історію, державний устрій, побут, звичаї і традиції її суспільства. На основі написаного виховник протягом тижня складає тест з 10 питань, який пропонує до вирішення претенденту.

2. Продемонструвати свої знання музичної, літературної, мистецької спадщини даного народу (виконати дві народні пісні мовою оригіналу; досконало знати відомих митців країни, які зробили значний внесок у загальноєвропейську чи світову культуру).

Український амбасадор (друга проба)

Вигадати якусь абстрактну державу Х і написати на 5 аркушах твір-розповідь про неї за таким планом-схемою:

1. Виникнення і розбудова держави (вигадана загальна історія держави X).

2. Держаний устрій, органи управління, які здійснюють судову, виконавчо-розпорядчу і законодавчу владу.

3. Звичаї і традиції держави X.

4. Вигадати одну історичну думу, баладу про національного героя цієї країни. На основі твору-розповіді виховник протягом тижня складає тест з 10 питань і пропонує до вирішення претенденту.

Український амбасадор (третя проба)

Підготувати три дослідницькі статті (різними іноземними мовами) про сучасний політико-економічний стан трьох іноземних держав і виступити з ними перед заздалегідь попередженою про тему виступу аудиторією (напр., куренем чи самостійним гуртком). Після того курінь чи самостійний гурток влаштовують претенденту 20-хвилинну пресконференцію, на основі якої компетентна комісія підтверджує чи заперечує виконання вимог вмілості.

Фотографування (перша проба)

1. Мати власний фотоапарат і потрібне для нього приладдя; знати, як ним користуватись.

2. Вміти і пояснити, як користуватись фотоспалахом.

3. Вміти користуватись експонометром світловимірювачем.

4. Знати види фотоплівок та класифікацію фотопаперу.

5. Показати хоча б 5 світлин, які ілюстрували б якусь подію.

6. Зробити 10 чорно-білих світлин (світлини мають бути зроблені в різні пори року, в місті і на природі, вдень і вночі).

7. Знати види фотохімікатів, їх класифікацію, застосування.

8. Знати загальну історію фотографії.

9. Прикрасити курінний літопис (чи якусь подію в ньому ) своїми світлинами та подати їм влучні назви.

Фотографування (друга проба)

1. Знати конструкцію фотоапарату, з чого він складається, як функціонує, типи об’єктивів, їх класифікацію.

2. Знати класифікацію фотоапаратів (різновиди).

3. Назвати найбільші і найвідоміші фірми світу, що спеціалізуються на випуску фотоприладів та фотозасобів. Вказати вітчизняні фірми та марки фотоапаратів.

4. Розповісти історію фотоапарату від створення до сьогоднішнього дня, вказуючи поступове вдосконалення конструкції.

5. Назвати допоміжні пристрої до фотоапарату.

6. Мати фотозбільшувач та прилади (назвати їх) для фотолабораторії.

7. Вказати, за якими стандартами вибирати плівку для чорно-білої і кольорової фотографії.

8. Розповісти, як зробити якісну світлину. Відзняти одну плівку і надрукувати фотографії: фотографій вдень — 6, фотографій вночі — 6, фотографій природи — 6, фотографій у приміщенні — 6, фотографій портретів — 6.

10. Показати 6 світлин в кольорі на вибрану тему.

11. Розповісти про фотохімікати, їх класифікацію, вказати на найбільш і найменш придатні для роботи.

12. Розповісти про фототовари та хімікати найбільш відомих світових фірм, їх характеристики.

13. Влаштувати самостійно (чи з гуртком) виставку світлин або мати альбом власних світлин.

Фотографування (третя проба)

1. Продемонструвати вміння працювати з різними системами фотоапаратів, фотокамер, поляроїдів та ін.

2. Продемонструвати виразні портретні світлини.

3. Розповісти про новинки на вітчизняному та світовому ринку фототехніки.

4. Мати власну фотолабораторію.

5. Розповісти про нюанси виготовлення кольорової фотографії.

6. Представити 10 кольорових світлин на будь-які теми. Оцінити якість роботи.

7. Зробити:

а) художню фотографію;

б) рекламну фотографію;

в) документальну фотографію;

г) фотопортрет;

ґ) світлину на пластову тематику.

8. Взяти участь у конкурсі, де представити кольорову або чорно-білу фотографію на будь-яку тематику. Враховується якість і участь у конкурсі.

9. Написати інструктаж до теми, що стосується фотографії.

 


Мистецькі вмілості

Актороство (перша проба)

1. Прочитати три драматичні твори українських письменників.

2. Відвідати дві театральні вистави з гуртком.

3. Охарактеризувати основні жанри театрального мистецтва.

4. Знати основних осіб, що працюють при створенні вистави та їх роль (режисер, актор тощо). Знати, хто створює вистави у місцевому театрі.

5. Знати в загальному історію театру.

6. Прочитати вголос уривки з улюбленого драматичного твору.

Акторство (друга проба)

1. Відвідати з гуртком різні за жанрами театральні вистави. Провести в гуртку дискусію про якість вистави, провідний мотив, гру акторів, костюми тощо.

2. Продемонструвати знання драматургії Стародавнього Риму та Греції. Назвати імена відомих драматургів.

3. Продемонструвати знання драматургії епохи Відродження та Барокко. Назвати імена та твори найвідоміших авторів.

4. Підготувати з гуртком інсценізацію будь-якого драма-тичного твору.

Акторство (третя проба)

1. Продемонструвати знання драматургії доби класицизму, романтизму, реалізму та модернізму. Знати найвідоміших представників з кожної доби та їх твори.

2. Знати в загальному розвиток української драматургії та українського театру. Знати провідних театральних діячів України 19-20 ст. Знати, які українські драматурги творили в добу класицизму, романтизму, реалізму, модернізму, та їхні твори.

3. Прочитати три драматичні твори українських або світових авторів. Продискутувати вибрану драму з гуртком під такими аспектами: ідея твору, побудова драми, техніка діалогу та сценічні засоби.

4. Знати мистецтво актора: поведінка на сцені, театральні жести, гра обличчя, вживання модуляції голосу; уживаючи цих засобів, прочитати вголос кілька уривків драматичних творів.

5. Передплачувати часопис, в якому б приділялася увага українській та зарубіжній драматургії.

6. Провести з гуртком театральну мініатюру на пластовій ватрі чи на святі.

Вишивання (перша проба)

1. Знати матеріали та інструменти до вишивки, техніку безпеки при вишивці.

2. Вміти вишивати найпростішими швами: «вперед голкою», «стрічкою», «стебельним швом», «ланцюжковим», «козликом», «петельним». Вишити 3 речі простими швами.

3. Вишивати швами для лічильної вишивки: «хрестиком», «напівхрестиком», «занизуванням» або іншими місцевими швами лічильної вишивки.

4. Знати про способи викінчування: «крапові шви», «змережування», «зубкування» та ін.

5. Вишити серветку, рушник, закладку до книг, частину народного строю чи постільної білизни для ляльки з використанням швів тт. 2 та 3.

Вишивання (друга проба)

1. Знати матеріали та інструменти до вишивки, техніку безпеки при вишивці.

2. Вміти вишивати найпростішими швами та швами лічильної вишивки: «хрестиком», «напівхрестиком», «подвійним хрестиком», «прямою гладдю». Знати рушникові вишивки: «шахи», «кутики», «качалочки», «просо», «кривульки».

3. Вміти вишивати мережки: «китичка», «стовпчик», «панка», «в розкол», «снопик», «жучок», кути до мережок.

4. Вишити частину українського строю для дорослого, рушник, серветку, прошву до подушки чи простирадла.

5. Знати якнайбільше вишивок того регіону України, де проживає (3-4 області).

Вишивання (третя проба)

1. Знати матеріали та інструменти до вишивки, техніку безпеки при вишивці.

2. Вміти вишивати найпростішими швами, швами лічильної вишивки на II пробу та килимовими швами.

3. Володіти всіма видами мережки.

4. Володіти вишивкою «ришельє».

5. Вишивати гладдю: до вказаних видів гладі на II пробу додати володіння тоновою вишивкою.

6. Володіти накладним шиттям (аплікацією), шиттям бісером, золотом. Знати техніку вишивання по шовку та оксамиту.

7. Вишити щось із великих речей: скатертину, штору або стрій.

8. Знати якнайбільше швів, якими вишивають в Україні, інших країнах.

9. Виявити себе в одній з таких точок:

а) проведення заняття з вишивки для молодших юначок;

б) допомога місцевому краєзнавчому музею у відновленні старовинних вишитих речей.

Графіка (третя проба)

1. Пояснити процес виконання ксилографії, літографії, офорту, ліногравюри чи інших технік.

2. Виконати три речі будь-якою технікою.

3. Намалювати малюнок за допомоюю пера та чорнила.

4. Розказати в гуртку чи курені про одного українського графіка та його творчість.

5. Відвідати виставку творів графіки.

Кераміка (перша проба)

1. Знати в загальному історію розвитку виробів з глини, зокрема в Україні.

2. Розповісти про техніки формотворення керамічних виробів:

а) вільне та стрічкове ліплення;

б) точення на гончарному крузі;

в) формування шаблоном;

г) ліплення в гіпсових формах;

ґ) пресування із порошкоподібної маси.

3. Розрізняти технологічні види кераміки (теракота, майоліка, фаянс, порцеляна, кам’яна маса, шамот).

4. Відвідати виставку або музей кераміки.

5. Виконати три речі власноручно: тарілку, миску, глечик або горнятко.

Кераміка (друга проба)

1. Пояснити різницю в орнаменті трипільської, гуцульської і київської кераміки.

2. Пояснити правила розміщення орнаменту і пристосування його до форми предмету.

3. Знати основні мотиви орнаменту:

а) рослинний;

б) тваринний;

в) змішаний;

г) з геометричними елементами.

4. Розумітись на техніці оздоблення:

а) декоративні покриття;

б) розпис (ручний, старовинні техніки);

в) пластично-фактурне оздоблення.

5. Знати види кераміки:

а) садово-паркова;

б) архітектура;

в) посуд;

г) культова та обрядова;

ґ) іграшки та прикраси.

6. Використовуючи власну композицію орнаменту, розмалювати два предмети власного виробу.

Любитель/-ка мистецтва (перша проба)

1. Знати, які є роди мистецтва (образотворче, скульптура тощо).

2. Знати матеріали, що використовуються для робіт в конкретних родах мистецтва.

3. Розповісти про життя свого улюбленого митця, мати колекцію репродукцій його робіт. Підготувати на цих матеріалах гутірку.

4. Організувати для гуртка відвідини галереї мистецтв або пересувної виставки мистецьких робіт.

5. Виявити здібності і оволодівати одним родом мистецтва. Мати хоча б п’ять робіт.

Любитель/-ка мистецтва (друга проба)

1. Детально описати види та жанри живопису. Описати, в якій техніці створюється кожний вид живопису. Знати митців, що мають роботи окремо в кожному жанрі. Мати уяву про водяні, олійні фарби, темперу та ґрунти: клейові, олійні, емульсійні.

2. Детально описати матеріали та техніку виконання високого друку (ксилографія, ліногравюра), глибокого друку (офорт) та простого друку.

3. Знати види і жанри скульптури. Розповісти про техніку виконання (віск, глина, теракота, метал, камінь).

4. Описати ордерні системи в архітектурі, арочну та купольну системи (навести приклад споруд, що виконані в цих системах). Знати відмінності стилів (готичного, романського, бароккового), знати споруди, виконані в цих стилях.

5. Розповісти та проілюструвати гуртку давноруський іконопис, основні канонічні іконописні сюжети, техніку виконання, порядок розташування ікон в іконостасі. Розповісти про відомих майстрів іконопису.

Любитель/-ка мистецтва (третя проба)

1. Охарактеризувати мистецтво епохи Відродження, класицизму та романтизму. Знати митців, що творили в цю добу, назвати декілька їх робіт.

2. Охарактеризувати мистецькі течії в малярстві. Знати імена та твори відомих художників-реалістів, імпресіоністів, постімпресіоністів, кубістів, футуристів, експресіоністів, сюрреалістів.

3. Передплачувати часопис мистецького напрямку або часопис, в якому є постійна рубрика, присвячена мистецтву.

4. Охарактеризувати українське мистецтво, починаючи з давньоруського. Назвати найбільш видатних митців та їхні роботи, включаючи тих, що творять в діаспорі.

5. Знати про найбільші галереї України.

6. Назвати найбільш відомі в світі галереї.

Музика (перша проба)

1. Грати на одному музичному інструменті. Заграти на ньому декілька творів.

2. Знати визначних представників української музики та їхні визначні твори.

3. Знати визначних представників зарубіжної класичної музики. Назвати їх визначні твори.

4. Відвідувати концерти. Ділитись враженнями від них на сходинах.

5. Назвати та описати п’ять українських народних інструментів.

6. Вміти підбирати акомпанемент до нескладних пісень.

Музика (друга проба)

1. Грати на одному музичному інструменті. Виконати на концерті твори в ансамблі чи соло.

2. Знати історію української музики та життєпис її визначних представників. Періодично проводити тематичні гутірки на сходинах.

3. Знати життя та твори шести всесвітньо відомих композиторів.

4. Відвідувати концерти з гуртком або з куренем. Влаштувати їх обговорення на сходинах та описати у гуртковій чи курінній газеті.

5. Знати не менше п’яти українських народних інструментів. Підготувати цікаву розповідь про них з показом оригіналу чи репродукції на сходинах гуртка або куреня.

6. Підібрати акомпанемент до пісень і розучити з гуртком декілька пластових пісень, акомпонуючи на своєму інструменті.

Музика (третя проба)

1. Грати на одному музичному інструменті. Організувати концерт за творчістю певного композитора з розповіддю про нього і провести виступ в курені, станиці чи на місцевому радіо, телебаченні.

2. Знати історію української класичної музики та її визначних представників. Підготувати вечір чи концерт з історії української музики.

3. Знати історію зарубіжної класичної музики та її визначних представників. Підготувати тематичний вечір.

4. Відвідувати концерти. Ділитись враженнями про них не лише в гуртку чи курені, а й у місцевій пресі.

5. Підібрати музику до імпрез, ватер, допомогти музичним супроводом у мистецькому виступі.

Писанкарство (друга проба)

1. Розказати про прадавні вірування і традиції, пов’язані з писанками.

2. Розказати легенди, пов’язані з писанками.

3. Пояснити символіку мотивів писанок.

4. Знати види і техніку писання писанок.

5. Збирати колекцію писанкових візерунків.

6. Знати, де є пам’ятник українській писанці.

7. Власноручно виконати п’ять писанок.

Різьбярство (перша проба)

1. Знати в загальному історію українського різьблення по дереву (в якому регіоні досягло найбільшого розвитку).

2. Знати, який матеріал застосовується. Пояснити використання різних порід дерев (м’яких, середньої твердості, твердих).

3. Вирізьбити дві речі (хрест, касетку, тарілку, ложку).

Різьбярство (друга проба)

1. Знати біографію одного майстра різьблення.

2. Пояснити техніки різьблення (плоске, плоско-рельєфне, контррельєфне, ажурне, об’ємне).

3. Виконати декілька речей різними техніками.

Скульптура (третя проба)

1. Знати назви мотивів орнаментального різьблення по дереву.

2. Пояснити види оздоблення виробів з дерева (інкрустація, випалювання, розпис).

3. Оздобити одну річ власноручно.

Скульптура (друга проба)

1. Знати історію світової скульптури:

а) Давнього Єгипту, Риму та Греції;

б) скульптурні традиції епохи Середньовіччя:

в) європейської 18-19 ст.;

г) авангардистські течії 20 ст.

2. Знати й пояснити види скульптурного матеріалу (глина, камінь, віск, мармур, бронза, дерево та ін.).

3. Розказати про види скульптури (кругла, рельєф, дво- та багатофігурна).

4. Власноручно виконати 2 скульптури.

Скульптура (третя проба)

1. Знати історію української скульптури.

2. Розповісти про типи скульптури (монументальна, станова та ін.).

3. Розкрити основні типи зображення людини в скульптурі у відповідності з історичними епохами.

4. На гурткових чи курінних сходинах розповісти про українського скульптора та його творчість.

5. Виконати тривимірну скульптуру.

Спів (друга проба)

1. Розповісти про розвиток української пісні:

а) церковна музика;

б) народна музика;

в) стрілецькі пісні;

г) пісні УПА;

ґ) композиторські пісні.

2. Знати історію народних пісень:

а) обрядові (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, ін.);

б) історичні думи та пісні;

в) чумацькі пісні;

г) побутові пісні і балади;

ґ) релігійні та моралістичні (лірницькі) пісні.

Заспівати три пісні із групи в першій ділянці та по одній з ділянок б), в), г).

3. Заспівати п’ять пісень довільного вибору; виконуючи їх, звернути увагу на відповідний темп, ритм, інтонацію, дикцію, фразування та динаміку.

4. Підшукати відповідні пісні, пов’язані з темою ватри, уложити їх у програму ватри.

5. Навчити гурток однієї пісні.

6. Знати різного виду спів: оперний, хоровий, джазовий.

Танки (перша проба)

1. Розповісти про такі українські народні танці як гопак, козачок, гуцульська полька, кадрилі.

2. Вміти показати особливості виконання рухів у регіоні проживання.

3. Назвати, пояснити та виконати танцювальні позиції:

а) положення в парі;

б) перемінний крок;

в) біг з підскоком;

г) біг з приступуванням;

ґ) крок з підскоком;

д) крок з притупом.

4. Затанцювати самому або з гуртком один народний танок.

5. Виступити на пластових чи громадських імпрезах.

Танки (друга проба)

1. Розповісти про етнічні регіони України і українські народні танки, що характерні для них.

2. Мати уяву про танки інших національностей, що проживають в регіоні.

3. Пояснити жанри українського народного танцю (побутовий, хороводний, сюжетний).

4. Назвати, пояснити і виконати:

а) шнурочок;

б) тинок;

в) вихилястик;

г) упадання;

ґ) голубці;

д) доріжку.

5. Затанцювати самому чи з гуртком один танок.

6. Виступити на пластових чи громадських імпрезах.

Танки (третя проба)

1. Розповісти про танці етнічних груп західного регіону України.

2. Пояснити походження українського народного танцю, роль танцю в народних святах та обрядах наших предків.

3. Мати уяву про бойові танки, зокрема про походження гопака.

4. Розповісти про розвиток хореографії (скоморохи, народний театр, вертеп).

5. Розповісти в гуртку про дослідників українського народного танцю. Розповісти про створення першого професійного ансамблю танцю, його репертуар.

6. Назвати, пояснити та виконати:

а) присядки;

б) обертові рухи;

в) плазунець;

г) вибиванець;

ґ) плескач.

7. Вивчити з гуртком чи куренем один танок, показати його на спільній імпрезі.

Хороводи-гагілки (третя проба)

1. Пояснити, що таке хоровод. Коротко розказати про розвиток хороводів.

2. Пояснити, що таке гагілки. Розказати про виникнення та тематику гагілок.

3. Знати п’ять груп виводження гагілок. Подати і пояснити один приклад з кожної групи:

а) розмовні;

б) сценічні;

в) фігуральні;

г) ритмічні;

ґ) ходові.

4. Уложити в’язанку гагілок (4-6).

5. Навчити гурток одну гагілку.

6. Взяти участь у виводженні гагілок.

Образотворче мистецтво (друга проба)

1. Знати про давньоруське мистецтво, мистецтво Київської Русі, Софіївський собор у Києві (мозаїка, скульптура, фресковий живопис, архітектура).

2. Розповісти про українське мистецтво XIV-XVIII ст., розвиток архітектури (найдавніші муровані замки — Луцьк, Острог), різновиди архітектури (кам’яна, мурована, дерев’яна).

3. Знати про іконопис.

4. Знати про давні українські портрети.

5. Знати про розвиток реалістичного мистецтва ХVIII-ХIX ст.

6. Знати про жанровий живопис ХIХ ст: побутовий, історичний, пейзаж, портрет.

7. Знати, хто такі художники-передвижники в Україні.

8. Знати про українське мистецтво XIX-XX ст.

9. Подати 3 власні художні роботи.

Образотворче мистецтво (третя проба)

1. Знати мистецтво Давнього Єгипту.

2. Знати мистецтво Давньої Греції.

3. Знати мистецтво Давнього Риму.

4. Знати мистецтво середньовіччя Західної Європи.

5. Знати мистецтво Західної Європи ХІV-ХVII ст.

6. Знати мистецтво Західної Європи XVIII-ХIХ ст.

7. Знати види художньої техніки.

8. Подати 3 власні роботи в різних техніках.

 


Вмілості літунського пластування

Будівництво літаків (третя проба)

1. Показати на рисунках або світлинах та пояснити різниці в будові літаків, уживаних для вишколу, торговельного транспорту, водного літання, бомбардування і розвідки.

2. Пояснити малюнками різницю в будові крил для високого підношення та великої швидкості, їх вплив на рівновагу літака.

3. Пояснити позицію точки тяжіння та її значення.

4. Назвати та розпізнати п’ять різних моторів, уживаних у літаках, та пояснити рисунками уклад циліндрів і сполучення валу з пропелером в одному з них.

5. Порівняти мотори літаків і автомобілів відносно охолодження, оливлення, подачі палива й електричної системи.

6. Виготовити план моделі (літаючого) моторового літака або ширяка. На підставі плану збудувати модель (самому або з гуртком) і показати, що вона правильно діє.

7. Пояснити вжиток повітряного тунелю у розвитку будівництва літаків.

Літунство (третя проба)

1. Розказати про початки та розвиток літунства в світі, в Україні.

2. Відвідувати летовище та відбути щонайменше півгодини повітряної подорожі літаком або гелікоптером. Опісля написати коротку статтю або провести гутірку на пластових сходинах на тему свого польоту та відвідин летовища.

3. Назвати та розпізнати на світлинах або в повітрі щонайменше 10 різних типів літаків.

4. Пояснити теорію польоту, уживаючи рисунки та імпровізоване приладдя.

5. Пояснити рисунками роль складових частин таких літаючих моделей: звичайний літак, турбіновий літак, водний літак, амфібія, гелікоптер.

6. Розпізнати й пояснити призначення щонайменше таких інструментів: альтометра, вказівника повітряної швидкості, магнетичного компасу, вказівника закручування, тахометра та вказівників тиску, оливи й температури.

7. Пояснити, як запобігти й лікувати повітряну хворобу.

8. Пояснити правила поведінки й техніки безпеки на летовищі та поблизу літаків. Пояснити правила відлету й прилету літаків на малому летовищі без радіо і на летовищі, яке контролюється радіо.

Літунська навігація (третя проба)

1. Пояснити, який вплив в літунстві мають атмосферний тиск, температура, вологість, хмари, вітри та опади. Правильно пояснити одне повідомлення погоди.

2. Відбути хоча б одну повітряну подорож в ролі навігатора або помічника навігатора. Провести дискусію з гуртком на тему підготовки та проведення цієї подорожі. Запланувати в деталях подорож малим літаком довільного типу на віддаль не менше 160 км. За допомогою повітряних карт і летунських повідомлень про погоду подати: напрям, швидкість, вживання палива, час лету, дороговкази, стан летовищ, околиці, де є небезпечна погода і т. п.

3. Назвати три види повітряних карт та пояснити символи, уживані на них.

4. Перерахувати та пояснити помилки, які трапляються при користуванні альтометром, вказівником повітряної швидкості та магнетичним компасом.

5. Пояснити різницю в утриманні повітряної дороги за допомогою пілотажу, обчислення віддалі від останнього знаного пункту, радіо.

6. Правильно застосовувати передавач та виявити знання закликів і відповідей при небезпеці.

7. Пояснити потребу і дію жароінструментів при леті.

 

 


Вмілості морського пластування

Бортова механіка (третя проба)

1. Зробити рисунок та докладно пояснити принцип дії чотиритактового та двотактового бензинового та дизельного двигунів.

2. Показати та пояснити такі системи у двигуні внутрішнього згорання: система живлення, систему запалу, газорозподільна та вихлопна система, система стартування та охолодження.

3. Усунути дефекти в системі запалу та живлення.

4. Пояснити дію акумулятора, електричного рушія, регулятора амперажу та вольтажу.

5. Пояснити, як функціонують 3 види скриньок передач на човнах.

6. Мати загальне знання про дію та види корабельних шруб.

7. Полагодити зламаний пропелер на малому моторі.

8. Пояснити, як доглядати двигун.

9. Пояснити, які світла потрібні для різних видів величин суден і як їх встановлювати.

Будівництво суден (третя проба)

1. Розпізнати 4 види кадовбів у суднах та знати їхні позитивні й негативні характеристики.

2. Розпізнати різні види матеріалів, вживаних в будові суден, знати їхні позитиви й негативи.

3. Знати основи суденної архітектури та вміти читати технічні плани човнів; нарисувати в трьох проекціях в скалі від1: 6 до 1:15 лінії більшого вітрильника та іншого судна.

4. Назвати частини та оснащення різних вітрильних суден, знати головні складники корпуса судна.

5. Показати, як обходитися з линвами при судні, як вживати блоки й поліспарти на вичислити механічну користь при вжитку.

6. Ущільнити та пофарбувати мале судно або частину великого.

7. Взяти активну участь при будові або направі судна протягом 15 годин.

8. Знати принципи догляду суден (дерев’яних та інших) та вітрил влітку та взимку.

9. Знати, як діє стерновий механізм, коловорот якоря та двигун.

10. Знати, як забезпечити дерево від гнилі, хробаків та наростів.

11. Знати, які метали слід використовувати у солоній воді і як забезпечувати судно від ушкодження.

Вітрильництво (третя проба)

1. Успішно пройти передумовну вправу плавання:

а) проплисти 75 м будь-яким стилем;

б) проплисти 25 м на спині легким відпочинковим стилем;

в) втриматися на глибокій воді протягом 10 хвилин;

г) на глибокій воді скинути з себе сорочку, штани й черевики;

ґ) правильно вдягнути та використовувати рятувальний жилет.

2. Знати правила техніки безпеки на вітрильнику, дотримуватися їх.

3. Знати види вітрил, біжучий та кілаж.

4. Знати будову вітрильника, види вітрильників за типом корпусу та озброєнням.

5. Вміти обходитись з вітрилами, керувати вітрильником.

6. Знати курси вітрильника щодо вітру.

7. Знати та вміти розрізняти світлові та звукові сигнали та семафор.

8. Вміти стернувати, вживаючи лише вітрила (без використання стерна).

9. Відбути 6 год. плавби, в тому числі проти вітру; вміти причалювати і відчалювати.

10. Вміти складати вітрила для зберігання та опікуватися вітрильником.

11. Знати і вміти застосовувати щонайменше чотири вузли: рятівничий, причальний, рибальський, ткацький.

Водолаження (третя проба)

1. Успішно пройти передумовну вправу плавання:

а) проплисти 75 м яким-небудь стилем;

б) проплисти 25 м на спині легким відпочинковим стилем;

в) втриматися на глибокій воді протягом 10 хвилин;

г) на глибокій воді скинути з себе сорочку, штани її черевики;

ґ) правильно вдягнути та використовувати рятувальний жилет.

2. Без спорядження перебути 45 секунд під водою, проплисти під водою 10 метрів.

3. Знати всі частини водолазного апарату та спорядження, їх призначення, роботу. Вміти самостійно вдягнути акваланг, плавати в ньому, знаходити на глибині предмети; вміти виявити несправність спорядження.

4. Показати всі важливі знаки, які вживаються в комунікації під водою. Знати, як надати допомогу під водою.

5. Пояснити медичні застереження проти водолаження; пояснити правила безпеки при водолаженні, дотримуватися їх.

 

Канойкарство (друга проба)

1. Успішно пройти передумовну вправу плавання:

а) проплисти 75 м будь-яким стилем;

б) проплисти 25 м на спині відпочинковим стилем;

в) втриматися на глибокій воді протягом 10 хвилин;

г) на глибокій воді скинути з себе сорочку, штани й черевики;

ґ) вміти правильно вдягнути та використовувати рятувальний жилет.

2. Назвати частини канойки та весла; показати, як тимчасово полагодити зламане весло і як залатати діру (2,5 см у діаметрі) у канойці.

3. Знати приписи навантаження канойки та правила безпеки.

4. Спустити канойку на воду з кам’янистого берега, з піскового берега та з пристані. Правильно причалити до суші.

5. Знати, як гребти наступними способами: відштовх, притяг, широкий розмах, гребний відштовх і стрим.

6. Провеслувати канойкою одинцем 100 метрів, веслуючи 50 метрів виключно з одного боку канойки, тоді 50 метрів з другого боку.

7. Правильно перемінюватись місцем сидіння з другою особою в канойці; вискочити і сісти в канойку на воді.

8. В повному вбранні проплисти 25 м до берега у тонучій канойці.

9. Випорожнити свою канойку й перевернуту другу затоплену канойку на воді за допомогою власної канойки.

10. Показати, як зробити в парі із партнером портаж з канойкою.

11. Пояснити, як пізнати в кам’янистій плиткій річці безпечний шлях.

12. Відбути хоча б 20-кілометрову прогульку канойками (не мусить бути в один день).

13. Показати, як після використання зберігати канойку на березі.

Морська навігація (третя проба)

1. Пояснити, як діє секстант; назвати його складові частини.

2. Показати, як вимірювати секстантом вертикальні та горизонтальні кути.

3. Пояснити дію хронометра, як ним користуватись та вести книгу хронометра.

4. Вміти користуватися радієвими часовими сигналами.

5. Пояснити співвідношення географічної довжини до часу.

6. Докладно пояснити наступні терміни: географічна довжина та ширина, рівнобіжники та полуденники, зворотники та полярне коло.

7. Знати основні проекції Меркатора: гномічна, конічна та поліконічна; пояснити їх позитиви та негативи.

8. Знати завдання морського альманаха та вміти ним користуватись.

9. Показати спосіб розпізнавання місця побуту на підставі попередньо зміряної позиції.

10. Вміти користуватися таблицями морських течій, припливів, відпливів.

11. Пояснити вплив прогнозу погоди на результат водної подорожі.

12. Знати 10 навігаційних зір та планет; знайти та назвати 10 навігаційних сузірь на небі.

13. Знайти й визначити позицію судна на картах за допомогою секстанта, хронометра та морського альманаху, вдень і вночі.

14. Перерахувати й розказати про електронні способи визначення позиції судна на воді.

Пілотаж (третя проба)

1. Знати основи дії магнітного компаса та жирокомпаса.

2. Пояснити будову магнетичного компаса, назвати його складові частини.

3. Зробити поправки на варіацію і девіацію; пояснити причини цих явищ.

4. Нарисувати компасну рожу з поділкою на ступені та 32 сторони світу.

5. Обчислити компасний курс на карті між місцевостями, віддаленими хоча б на 10 кілометрів, попровадити тим курсом судно.

6. Знайти положення судна на мапі, уживаючи обсервації побережжя через пельорус і спосіб ресекції азимутів.

7. Пояснити дію фатометра; пояснити три способи міряння глибини води.

8. Зміряти швидкість судна яким-небудь способом.

9. Вміти читати навігаційні карти, показати, як користуватися рівнобіжними лініями, кутоміром, циркулем і листами світел.

10. Пояснити значення фарби, числа та світла боїв. Знати стандартну урядову систему боїв.

11. Добре знати морські ліхтарні (маяки).

12. Знайти положення судна за допомогою далекоміра, пельоруса й компаса, трикутника й корабельної книги.

13. Знати основи пілотажу за допомогою радіо.

14. Перерахувати та пояснити воднодорожні правила та значення сигналів трубами та світлами між суднами.

Скіперство (третя проба)

1. Успішно пройти передумовну вправу плавання:

а) проплисти 75 м яким-небудь стилем;

б) проплисти 25 м на спині легким відпочинковим стилем;

в) втриматися на глибокій воді протягом 10 хвилин;

г) на глибокій воді скинути з себе сорочку, штани й черевики;

ґ) правильно вдягнути та використовувати рятувальний жилет.

2. Перерахувати правила безпеки на суднах різного виду, правила навантаження малих суден.

3. Знати систему реєстрації та ідентифікації човнів.

4. Перерахувати урядово приписаний виряд для човна. Пояснити вжиток вентилятора, особистих рятункових приладів та апаратів для безпеки (гасильниця, труби, запасні весла, робітниче приладдя, запальні свічки, ліхтарка, аптечка, водовичерпувач).

5. Пояснити, що робити, коли людина впаде з човна, коли човен перекинеться та коли човен загориться.

6. Пояснити урядово приписану систему світел на судні, перерахувати основні сигнали трубами між суднами та інші сигнали небезпеки.

7. Пояснити стандарти урядової системи позначення водних шляхів; знати дороговкази на воді та правила при вжитку шляхів.

8. Вміти передбачити погоду, знати системи остороги перед бурею вдень та вночі.

9. Перерахувати правила безпеки та реєстрації при вживанні автомобільного причепа для судна. Показати, як спустити човен на воду з причепа та як підійняти його з води на причеп.

10. Вміти повідомити урядову побережну охорону про план плавби.

11. Вміти плавати моторовим човном; перевірити устаткування на човні, перевірити мотор та наповнити бензином, застартувати мотор і виплисти з доку; кермувати моторівкою 1 км, дотримуючись всіх правил водних доріг.

12. Вміти наблизитися та причалити човном до доку; знати, як заякорити човен серед води на коротший та довший побут.

13. Пояснити, як доглядати та зберігати судно, мотор.

14. Знати, як вживати веслярський човен; провеслувати 200 м по простій лінії; обернути човен на одному місці; тоді провеслувати 50 м задом вперед та 50 м одним веслом.

Суднознавство (друга проба)

1. Розказати про розвиток суден від часу праісторичної доби, фінікійських та єгипетських кораблів, грецьких та римських бірем і орірем до човнів вікінгів та турецьких галер.

2. Описати роди кораблів у Середньовіччі та в початках нової доби.

3. Знати про розвиток вітрильних кораблів аж до Золотої доби кліперів.

4. Описати перші кораблі, порушувані парою, та про застосування заліза в будові кораблів.

5. Описати розвиток механічного погону кораблів від парової машини аж до атомного реактора.

6. Нарисувати сильветки таких родів суден: кет, слюп, кеч, джавль, кутер; також таких родів кораблів: кліпер, барка, баркентина, бриг, бригантина.

7. Описати головні види сучасних воєнних та торговельних кораблів і нарисувати їхні сильветки.

8. Розказати про флот княжих і козацьких часів; перерахувати склад Українського державного флоту.

9. Розпізнати морські прапори 20 країн.

Якірництво (друга проба)

1. Пояснити значення якорів у мореплавстві.

2. Назвати всі частини старомодного (адміральського) якоря та описати його дію.

3. Пояснити, коли вживати грибовий, трапельний і плуговий якорі; описати їхню дію.

4. Дослідити дно перед якоренням, вибрати відповідний вид якоря та правильну довжину линви.

5. Правильно заякорити судно; пояснити всі обставини, які слід брати до уваги.

6. Правильно піднімати якір та відпливати з місця заякорення.

7. Назвати всі частини металевого (ланцюгового) верпа та позначити його знаками глибини.

8. Прикріпити якір до верпа; показати відповідні вузли.

9. Знати, як і коли треба вивести якір від судна перед якоренням.

10. Пояснити, що таке якорення двома якорями на однім верпі.

 

 

 

Правильник Уладу Пластунів Юнаків ч. І

Правильник Уладу Пластунів Юнаків і Уладу Пластунок Юначок
Частина I. Програмові й устроєві Напрямні

1. ПРОГРАМОВІ НАПРЯМНІ

1.1. Визначення УПЮ

УПЮ — це виховна спільнота пластової молоді у віці від закінченого 11-го до дня закінчення 18-го року життя або закінчення середньої школи (згідно з постановою даної КПС), що гуртується на засадах добровільности у власних відділах в організаційних рамках Українського Пласту, із своєю окремою виховною програмою, діяльністю та устроєм, що спираються на методі самовиховання.

1.2. Концепція самовиховання

1.2.1. Метою УПЮ є всебічне та патріотичне самовиховання молоді на членів української спільноти. Юнацтво стремить до вершин свого фізичного, умового і духового розвитку та постійно розвиває свій пластовий світогляд і характер (світогляд окреслюється як цілість понять і переконань, а характер як етична якість і міцність).

1.2.2. Самовиховання у юнацтві означає, що юнаки і юначки починають процес індивідуального самопізнання через активну дію та вплив дії на довкілля, а пізніше в старшому юнацтві починають процес суспільного самоздійснення — пізнання себе як члена більшої групи і тим самим утотожнення себе по відношенню до цієї групи. В юнацтві група це в першу міру гурток, а пізніше курінь. Але праця в курені, а теж і в дальшому праця в пластовій станиці, ані інша пластова праця зовнішнього характеру не заступить самовиховної праці юнацтва у пластовому гуртку.

1.2.3. Назовні це виховання проявляється пластовою поставою юнака / -чки, тобто кожночасною готовістю відчувати, мислити й діяти згідно з Трьома Головними Обов’язками — Пластовою Присягою, Пластовим Законом, Пластовим Обітом і Пластовим Кличем.

1.3. Пластова Присяга

«Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб

бути вірним Богові і Україні,

помагати іншим,

жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу».

1.4. Пластовий Закон

І. Пластун словний.

II. Пластун сумлінний.

III. Пластун точний.

IV. Пластун ощадний.

V. Пластун справедливий.

VI. Пластун увічливий.

VII. Пластун братерський і доброзичливий.

VIII. Пластун зрівноважений.

IX. Пластун корисний.

X. Пластун слухняний пластовій старшині.

XI. Пластун пильний.

XII. Пластун дбає про своє здоров’я.

XIII. Пластун любить красу і дбає про неї.

XIV. Пластун завжди доброї гадки.

1.5. Пластовий Обіт

В пожежах всесвітніх, у лунах кривавих,

Під громом гармат, у важкій боротьбі

На лицарську честь і на предківську славу

Вітчизні обіти складаю такі:

Плекатиму силу і тіла, і духа,

Щоб нарід мій вольним, могутнім зростав,

Щоб в думах журливих невольнича туга

Замовкла, а гордо щоб спів наш лунав.

Красу я і щастя по всій Україні

Ширитиму, власний забуду свій труд,

Щоб чола розхмарив і випрямив спини,

Щоб зір зняв до неба відроджений люд.

Я працю й невдачі, всі злидні й недолю

Прийму як завдання великої гри,

З життям поборюсь, як з трудами у полі,

Мину обережно зрадливі яри.

А летом крил скоба під хмари полину

І бистро розгляну всю землю свою,

Промірю тернисті шляхи України,

До щастя Вітчизну свою поведу.

1.6. Пластовий Клич

СКОБ! — Сильно, Красно, Обережно, Бистро!

1.7. Пластовий Гимн

Цвіт України і краса,

Скобів орлиний ми рід,

Любимо сонце, рух, життя,

Любимо волю і світ.

Пласт — наша гордість і мрія.

Любій Отчизні — наш труд,

Буйний в нім порив, надія,

В Пласті росте новий люд.

Браття, пора нам станути в ряд,

Стяг пластовий підійняти,

Славу Вкраїні придбать.

Сонце по небі колує,

Знають і хмари свій шлях,

Вітер невпинно мандрує

По України полях.

Ми ж сонця ясного діти,

Вольного вітру брати.

Мали б в безділлі змарніти,

Цілі життя не знайти?!

Браття, пора нам станути в ряд,

Стяг пластовий підійняти,

Славу Вкраїні придбать.

2. ЧЛЕНСТВО В УПЮ

2.1. Основні твердження

2.1.1. Пластове самовиховання може відбуватися тільки в гурті друзів приблизно того самого віку. Кожний пластун юнак та пластунка юначка мусить належати до юнацького гуртка в місці свого перебування або до гуртка далекого віддалення, якщо там, де постійно перебуває, немає пластового осередка.

2.1.2. Юнак / -чка стає членом УПЮ з датою офіційного одержання відзнаки прихильника / -ці. Для тих, які попередньо не належали до УПН, ця дата є також датою вступу до Пласту.

2.1.3. Юнак / -чка втрачає членство в Пласті внаслідок виступу з Пласту на власне бажання, викреслення або виключення. Втрата членства в гуртку чи курені є однозначна з втратою членства в УПЮ і Пласті, за винятком випадку, коли юнак / -чка переходить з одного гуртка до другого чи з одного куреня до іншого.

2.2. Набуття членства

2.2.1. Новаки і новачки, які закінчили 11 років життя, переходять безпосередньо до УПЮ, стають членами УПЮ з датою одержання відзнаки прихильника та офіційного створення їхнього юнацького гуртка.

2.2.2. Хлопці чи дівчата, які вступають до Пласту у віці 11-17 років і хочуть бути членами вже існуючого гуртка чи творять новий гурток, стають членами УПЮ після виконання усіх вимог;

(а) кандидат представить «Прохання про прийняття до УПЮ чи гуртка» (за формою і текстом, затвердженим КПС, див. с. 43), яке мусить включати всі основні життєписні дані;

(б) батько / мати чи опікун кандидата представить виповнену і підписану форму «Заява батьків чи опікуна» (за формою і текстом, затвердженим КПС, див. с. 43);

(в) кандидат разом із батьками відбудуть ознайомлюючі розмови з впорядником і гуртком;

(г) гурток проголошує рішення прийняти кандидата до гуртка або (у випадку творення нового гуртка) спільно рішить разом пластувати в одному гуртку і передає цілість справи (з документами «Прохання» та «Заява…») до Ради гурткових;

(ґ) Рада гурткових і зв’язковий КПС (або впорядник самостійного гуртка) формально затверджує рішення гуртка і подає до загального відома у наступному курінному наказі та звіті куреня (самостійного гуртка).

(д) «Прохання прийняття до УПЮ чи гуртка» і «Заяви батьків чи опікуна» нових юнаків / -чок курінь передає до СПС для використання та зберігання.

2.2.3. Одержавши відзнаку прихильника, юнак / -чка стає пластуном прихильником чи пластункою прихильницею і починає перший етап пластування, який може тривати від одного до двох років. Після успішного закінчення цього пробного періоду юнак / -чка бере участь в урочистій церемонії, під час якої він / вона складає Пластову Присягу й стає іменованим / -ою пластуном учасником чи пластункою учасницею.

2.3. Виступлення на власне бажання

2.3.1. Кожний юнак чи юначка може виступити з Пласту на власне бажання.

2.3.2. Щоб виступити з УПЮ на власне бажання, потрібно:

(а) представити заяву виступу на письмі, через свого гурткового, до Ради гурткових і подати причину; заява мусить також бути підписана батьком або опікуном;

(б) передати в порядку діловодство, якщо його в той час виконував / -ла;

(в) вирівняти членські внески по місяць, в якому складає заяву про виступ;

(г) повернути пластове майно, якщо воно було під його / її опікою.

2.3.3. Рада гурткових перевіряє, чи повищі вимоги є виконані. Якщо так, то приймає рішення і видає посвідку звільнення. В іншому випадку вимагає виконання бракуючих вимог і для тієї цілі визначає відповідний реченець. Цей реченець, пристосований до кожного випадку, не повинен бути довший одного місяця.

2.3.4. Звільнений з УПЮ юнак / -чка отримує від Ради гурткових «Посвідку звільнення з куреня (чи самостійного гуртка)», в якій стверджені:

(а) дата вступу до Пласту;

(б) дата Пластової Присяги;

(в) дати осягнених пластових ступенів;

(г) дати й назви здобутих пластових вмілостей;

(ґ) назви і час виконуваних діловодств в гуртку чи в курені;

(д) дати, назви й місця відбутих таборів та вишколів;

(е) дати одержання і число відзначень;

(є) дати одержання і число пересторог (лише ті, які не стали викреслені).

2.3.5. Юнаки / -чки, які добровільно і згідно з повищими приписами виступили з Пласту, можуть згодом знову вступити в ряди УПЮ. Тоді він / вона мусить написати «Прохання про прийняття до УПЮ та гуртка», долучити до нього «Посвідку звільнення з куреня (чи самостійного гуртка)» та переконати гурток (до якого хоче вступити), що причини попереднього виступу більше не існують. Наново прийнятий юнак / -чка зберігає всі попередньо здобуті ступені, відзначення, вмілості тощо.

2.4. Перехід до іншого гуртка / куреня

2.4.1. Коли юнак / -чка не почуває себе добре в гуртку або вважає, що буде себе краще почувати серед членів іншого гуртка, то він / вона може змінити свою гурткову приналежність, якщо:

(а) інший гурток виявить згоду його / її прийняти;

(б) передасть у порядку своє діловодство у теперішньому гуртку, вирівняє всі грошові зобов’язання і т.п.

2.4.2. Перехід з одного куреня до іншого є можливий, якщо Ради гурткових і зв’язкові КПС обох куренів погодяться на перехід та якщо юнак / -чка знайде гурток, який теж погодиться прийняти його / її в свої ряди. При такому переході обов’язують ті самі вимоги, як при переході з одного гуртка до іншого.

2.4.3. Коли юнак / -чка залишає місце постійного перебування / замешкання і переходить жити поза межі своєї станиці (осередку) чи краю, він / вона повинні перейти процедуру виступу на власне бажання (читай 2.3) та одержати «Посвідку звільнення з куреня (чи самостійного гуртка)» (читай 2.3.4). Якщо в новій місцевості існує станиця (осередок), тоді він / вона може старатися про прийняття до місцевого гуртка / куреня; якщо в новій місцевості нема пластового осередку чи станиці, тоді він / вона може старатися про вступ до гуртка далекого віддалення.

2.4.4. Перехід з гуртка до гуртка чи з куреня до куреня не є можливий тоді, коли проти юнака, який хоче перейти, ведеться в гуртку або в курені справа за провину.

2.5. Закінчення пластування в УПЮ

2.5.1. Юнацький період пластування кінчається із днем закінчення середньої школи або із днем закінчення 18 років життя. Це мусить бути уточнене окремою постановою КПС кожного краю. Із закінченням цього періоду пластування юнака / -чку звільняється з УПЮ.

2.5.2. Звільнений / -на з УПЮ юнак / -чка отримує від Ради гурткових «Посвідку звільнення з куреня (чи самостійного гуртка)» (читай 2.3.4).

2.5.3. Звільнення з УПЮ проводить зв’язковий / -ва КПС на окремих урочистих сходинах куреня чи на збірці станиці і на цих сходинах чи збірці вручає посвідку звільнення з УПЮ та знімає курінну хустку.

2.5.4. Юнаки / -чки, які успішно закінчили Програму УПЮ, повинні старатися про прийняття до УСП згідно з вимогами правильника УСП, щоб надалі залишитися членами Пласту. Зв’язковий / -ва КПС повинен подбати, щоб прохання про прийняття до УСП було написане і доставлене до КПС для затвердження 2-3 місяці перед запланованим звільненням з УПЮ. Якщо юнак / -чка заздалегідь полагодить ці вимоги (звичайно, при активній допомозі осередкового УСП), тоді під час урочистостей звільнення з УПЮ може відбутися формальне прийняття до УСП; тоді Крайовий Референт УСП чи осередковий УСП вручає рішення КПС про прий-няття до УСП та передає зелену хустку.

3. ЮНАЦЬКИЙ ГУРТОК

3.1. Визначення

З.1.1. Гурток є основною і найважнішою клітиною УПЮ. Він найкраще функціонує, коли складається із 6-8 однолітків, що мешкають у тій самій місцевості (терен станиці чи пластової групи). Всі члени гуртка повинні бути тієї самої статі — хлопці або дівчата. Винятково може існувати статево чи віково мішаний гурток, але на це мусить бути окремий дозвіл КПС.

3.1.2. Гурток це організаційне оформлення того, що існує від віків як природне побратимство в різних формах, як дружній гурт однолітків, які радо збираються, щоб гуторити і вчитися, щоб мандрувати й змагатися в іграх, і які творять і будують власною працею під проводом одного з-поміж себе свій світ на ідейних основах Українського Пласту.

3.1.3. Організаційне керівництво гуртком та його діяльністю здійснює провід, який складається із гурткового, заступника гурткового, гурткового писаря та гурткового скарбника. В разі потреби може бути ще гуртковий господар, гуртковий хронікар чи інші діловоди. Впорядник несе відповідальність за виховну працю та діяльність гуртка.

3.1.4. Форма праці юнацького гуртка залежить від зацікавлення членів гуртка й від пластового досвіду впорядника, але проваджена так, щоб юнацтво здобувало пластовий світогляд і знання та виробляло і формувало в собі пластові риси характеру.

3.2. Елементи устрою

3.2.1. Гурткова Рада

Гурткова Рада — це особливі сходини гуртка, які звичайно відбуваються щонайменше один раз в році і на яких вирішуються найважливіші справи, зокрема вибір гурткового проводу та обговорення річного плану праці. Всі рішення Гурткової Ради приймаються явним голосуванням і більшістю голосів членів гуртка. Рішення стають правомірними після узгодження з впорядником (або зв’язковим КПС, якщо гурток не має впорядника).

3.2.2. Назва (символ)

На своїй першій Гуртковій Раді гурток вибирає назву, яка стає символом його діяльности на час усього побуту в юнацтві. Звичайно це є назва звіря, птиці чи рослини, прикмети якої найкраще характеризують бажання позитивного розвитку цілости гуртка. Оскільки раз вибрану назву не міняємо, цей вибір треба всесторонньо обговорити й тільки тоді остаточно вирішувати. Тут особливо треба звертати увагу на виховний принцип у виборі назви (символу). В одному курені не може бути двох гуртків з однаковими назвами.

3.2.3. Порядкове число

Кожний гурток має своє порядкове число в курені, яке надає і може змінити Рада гурткових.

3.2.4. Прапорець (гурткове знамено)

Гурткове знамено — це прапорець, зроблений з білого полотна у формі рівнобедреного трикутника (основа 25 см, висота 30 см), при чому рівні боки мають заокруглену форму. З обох кінців основи пришиваються шнурочки (8 см довжини) з білого полотна, щоб прапорець можна було прикріпити до держака. У вершині трикутника є нашитий із правої сторони знамена рівнобедрений трикутник із матеріалу барв куреня чи самостійного гуртка (висота 8 см). Посередині прапорця, по правій стороні нашита сильветка символу (назви) гуртка з матеріалу чорної барви. У горішньому вершку з правої сторони подане число гуртка в курені та число куреня (підготовчий курінь не має числа); самостійний гурток в цьому місці має букву «С». Лівий бік прапорця залишається білий без ніяких нашивок. Гурткове знамено звичайно носиться припнятим до пластової палиці або іншого відповідного держака. Прапорець носить і зберігає у себе гуртковий. Під час курінних таборів гурткові прапорці можна завішувати на щоглі нижче курінного знамена.

3.2.5. Книга гуртка

Кожний гурток веде «Книгу гуртка» (форму і зміст книги затверджує КПС), яка після ліквідації гуртка передається в архів куреня.

3.2.6. Звичаї

Гурток може творити й вводити в життя свої окремі звичаї, але вони мусять бути згідні з пластовими традиціями. Головне — нав’язуючи до давніх традицій, творити свою власну.

3.3. Впорядник гуртка

3.3.1. Впорядник гуртка — це виховник, який є духовним провідником гуртка і тому не повинен одночасно бути впорядником більше як одного гуртка. Члени гуртка повинні вбачати у ньому свій ідеал та вірити, що він є завжди думкою з ними.

3.3.2. Зокрема у молодших віком юнаків / -чок впорядником гуртка повинна бути особа, яка:

(а) знає всі різнородні ділянки пластового виховання, розуміє їх суть, вартість та вміє їх пояснити членам гуртка й передусім зацікавити їх ними;

(б) спонукує до самовиховання, вчить їх культурно поводитись і розумно висловлювати свою думку та з вирозумінням ставитись до думок інших;

(в) своїм характером викликає у членів гуртка природну, невимушену пошану і добровільну слухняність.

3.3.3. Впорядника гуртка призначає, дає напрямні праці, перевіряє діяльність і може звільнити тільки зв’язковий КПС.

3.3.4. Передумови призначення на впорядника гуртка:

(а) зразкова поведінка в Пласті й поза Пластом;

(б) заприсяжений член УСП чи УПС або член УПЮ, який здобув ступінь пластуна скоба чи пластунки вірлиці;

(в) успішно закінчений Вишкіл Впорядників УПЮ;

(г) докладна ознайомленість з обов’язуючими пластовими правильниками та доступною літературою;

(ґ) інші вимоги, схвалені КПС для даного краю.

3.3.5. Обов’язки впорядника гуртка:

(а) дбає про успіхи членів гуртка в засвоєнні та в усвідомленні всього того, що входить в обсяг праці гуртка;

(б) дбає, щоб члени гуртка брали активну участь у програмі УПЮ та одержували відповідні пластові ступені, включно із вивченням предметів з українознавства;

(в) слідкує за тим, щоб спосіб виконання пластових обов’язків і доручень не наражав життя і здоров’я членів гуртка;

(г) тримає зв’язок з батьками та опікунами юнацтва;

(ґ) дбає і впливає на те, щоб члени гуртка дотримувалися Пластового Закону у співжитті між собою й у відношенні до інших осіб, зокрема даючи в цьому добрий особистий приклад;

(д) дбає про те, щоб всі гурткові діловодства були ведені згідно із напрямними цього правильника;

(е) забезпечує опіку і відповідає за гурток усюди, де гурток планує або проводить якісь заняття чи виконує якусь пластову працю; відповідає за безпеку під час всіх гурткових занять;

(є) узгіднює прийняття нових членів до гуртка та звільнення з Пласту;

(ж) несе остаточну відповідальність про вчасне і докладне звітування та сплату членських внесків гуртка;

(з) узгіднює вибір гурткових діловодів та всі рішення Гурткової Ради чи гурткового проводу; оскільки відповідальність за виховну працю в гуртку має впорядник гуртка, він має останнє слово у рішеннях гуртка;

(й) має обов’язок постійно працювати над доповненням і поглибленням свого знання та вміння для удосконалення себе як виховника; старається брати участь як слухач, учасник чи інструктор у семінарах, нарадах, курсах чи вишколах Кадри Виховників / -ць УПЮ;

(і) провадить книгу впорядника, де зберігає дані про членів гуртка, планування діяльности, кореспонденцію та повідомлення від зв’язкового КПС та пластових старшин;

(ї) зобов’язаний мати комплект діючих правильників: Правильник УПЮ (всі частини), Правильник КВ УПЮ, Правильник Одностроїв і Відзнак, Правильник Скобиного Круга, а також збірку допоміжних матеріалів, інше;

(й) дотримується Правильника УПЮ;

(к) може мати додаткові обов’язки, ухвалені КПС для даного краю.

3.4. Обов’язки гурткових діловодів

3.4.1. Гуртковий — член гуртка, який має поважний підхід до цілей і справ Пласту, добру поведінку, бистроту, розсудливість і провідницький хист. Гуртковий є демократично вибраний членами гуртка, а не призначений впорядником, курінним чи Радою гурткових. Гуртковий добровільно бере на себе і виконує такі обов’язки:

(а) очолює свій гурток, його репрезентує;

(б) постійно тримає контакт з членами;

(в) дбає, щоб всі члени брали участь в діяльності гуртка, здобували пластові ступені та вмілості й розвивали свої здібності;

(г) дбає, щоб гурток мав план праці й щоб цей план був виконаний;

(ґ) стежить за працею гурткових діловодів і дбає, щоб кожний виконував свої обов’язки;

(д) завжди готовий усно звітувати про діяльність гуртка на сходинах Ради гурткових чи на доручення впорядника або зв’язкового КПС;

(е) завжди й усюди дає добрий приклад своєю поведінкою і характером;

(є) провадить книгу гурткового;

(ж) розглядає і полагоджує всі доручення і прохання до гуртка та прохання членів гуртка;

(з) виготовляє писемний звіт про діяльність гуртка й після узгіднення із впорядником передає до куреня у встановленому реченці;

(й) дбає, щоб кожні сходини й заняття були відповідно підготовані й їх програма якнайкраще виконана;

(і) носить і зберігає гуртковий прапорець (знамено);

(ї) виконує інші обов’язки, визначені Гуртковою Радою, або доручення впорядника чи Ради гурткових.

3.4.2. Заступник гурткового:

(а) заступає гурткового, коли він / вона не може виконувати своїх обов’язків;

(б) провадить книгу заступника гурткового, в якій записує присутність членів на всіх обов’язкових заняттях та пластові осяги кожного члена;

(в) реферує справи відзначень і пересторог та прийняття чи вибуття з гуртка;

(г) виконує інші обов’язки, визначені Гуртковою Радою, або доручення гурткового.

3.4.3. Гуртковий писар:

(а) провадить книгу протоколів сходин та Рад гуртка;

(б) відповідає за полагодження листування гуртка та зберігає гуртковий архів;

(в) виконує інші обов’язки, визначені Гуртковою Радою, чи доручення гурткового.

3.4.4. Гуртковий скарбник:

(а) провадить книгу скарбника, в якій точно вписує всі приходи й розходи, зберігаючи відповідні поквитування;

(б) виготовляє фінансовий план та діє згідно з ним після його затвердження;

(в) збирає членські внески та в означеному реченці передає до куреня;

(г) зберігає гроші у місці, затвердженому Гуртковою Радою;

(ґ) виконує інші обов’язки, визначені Гуртковою Радою, чи доручення гурткового.

3.4.5. Гуртковий господар (цю функцію можна поєднати із скарбником):

(а) провадить книгу господаря, в якій точно записано майно гуртка;

(б) дбає за безпечне зберігання майна гуртка у місці, затвердженому Гуртковою Радою.

3.4.6. Гуртковий хронікар (цю функцію можна поєднати із писарем):

(а) провадить книгу хроніки діяльности гуртка.

3.5. Обов’язки і права члена гуртка

Для забезпечення правильної діяльности гуртка, ладу в ньому та справности його членів, обов’язки та права членів гуртка мусять бути докладно визначені. Член юнацького гуртка:

(а) має працювати над собою згідно з системою і напрямними пластового самовиховання (в гуртку та вдома);

(б) має бути активним в праці цілого гуртка, виказуючи ініціативу та беручи на себе конкретні завдання, встановлені або передбачені загальним планом праці;

(в) має брати активну участь у всіх пластових заняттях гуртка й у випадку будь-якої перешкоди має вчасно оправдати свою неприсутність;

(г) має виконувати всі пластові вимоги або правила, які обов’язують його в Українському Пласті, зокрема дотримуватися точок Пластового Закону;

(ґ) має брати активну участь в Програмі УПЮ та здобувати пластові ступені й вмілості;

(д) має носити пластовий однострій і відзнаки згідно з установленими приписами;

(е) має право обговорювати з гуртковим та впорядником завважені недоліки чи помилки в праці гуртка та пропонувати способи кращого підходу чи дії;

(є) має право активного голосу у виборі діловодів у гуртку.

3.6. Самостійний гурток

3.6.1. Самостійний гурток — це гурток УПЮ, який не є складовою частиною якогось куреня. Такий гурток може існувати тільки в місцевості (станиці, пластовій групі), де немає відповідної кількості юнаків для створення двох гуртків і, разом з цим, куреня. З хвилиною, коли створюється другий гурток, ці два гуртки зразу об’єднуються в курінь. В станиці чи пластовій групі, в якій вже існує курінь, не можуть існувати самостійні гуртки.

3.6.2. Самостійний гурток затверджує чи розв’язує КПС на внесок дотичної СПС чи проводу місцевої пластової групи.

3.6.3. Самостійний гурток зобов’язаний дотримуватися всіх правил, які приписані іншим гурткам, з тим, що:

(а) впорядник самостійного гуртка додатково має всі права і обов’язки зв’язкового КПС і тому має бути затвердженим КПС;

(б) провід самостійного гуртка додатково має всі права і обов’язки Ради гурткових;

(в) самостійний гурток має право вибрати одну або дві барви для своїх пластових хусток, які може виготовити і вживати тільки після затвердження КПС.

3.6.4. Самостійний гурток не має порядкового числа, а є відомий під назвою місцевості (наприклад: Самостійний гурток УПЮ «Беркут» в Луганську).

3.7. Гурток далекого віддалення

3.7.1. Юнацтво, яке живе поодиноко у далеко віддалених одна від одної місцевостях, де немає можливостей для створення чи існування гуртка УПЮ, має належати до гуртка далекого віддалення.

3.7.2. Крайовий Комендант УПЮ при наявності відповідного впорядника може створити гурток далекого віддалення. Такий гурток не має означеного числа членів і діє організаційно як самостійний гурток. Впорядник гуртка далекого віддалення підпорядковується безпосередньо Крайовому Комендантові УПЮ та є членом Булави УПЮ при КПС.

3.7.3. Гурток далекого віддалення має ту саму виховну програму, що й інші гуртки та курені УПЮ. Свою діяльність гурток далекого віддалення веде з допомогою листування між членами та впорядником гуртка. Для перевірки пластового вироблення і знання й для поглиблення виховної діяльности конечна участь членів гуртка далекого віддалення, щонайменше раз у рік, у пластовому таборі УПЮ із виховно-вишкільною програмою. Побажано також, щоб такий гурток (в міру можливостей) хоч два рази під час шкільного року організував для своїх членів спільні сходини, мандрівку чи якусь зустріч.

3.8. Створення нового гуртка

3.8.1. Найкращий час для творення нових гуртків є на початку шкільного року.

3.8.2. Новий гурток може створитися із членів УПН, які, закінчивши 11 років життя, перейшли до УПЮ. Звичайно колишній новацький рій перетворюється в юнацький гурток, одержуючи вишколеного юнацького впорядника.

3.8.3. Новий гурток може також створитися із хлопців чи дівчат, які вступили до Пласту, маючи вже 11 або більше років життя. Незалежно від віку членів кожний новий гурток обов’язково мусить мати впорядника.

3.8.4. Впорядник кожного нового гуртка відбуває з гуртком серію (звичайно три-шість) підготовчих сходин, якими сам провадить. Завданням цих сходин є познайомити нове юнацтво в загальному із УПЮ та підготувати їх до одержання відзнаки пластуна прихильника чи пластунки прихильниці. В разі потреби впорядник додатково відбуває ряд індивідуальних розмов-гутірок.

3.8.5. Перша Гурткова Рада

Коли всі члени гуртка відповіли вимогам відзнаки прихильника, впорядник організує першу Гурткову Раду, в пластових одностроях, на якій:

(а) урочисто вручає або причіпляє кожному членові гуртка відзнаку пластуна прихильника;

(б) проводить дискусію на тему гурткової назви-символу, опісля проводить вибір назви гуртка;

(в) проводить дискусію на тему відповідальності гурткового проводу та обов’язків поодиноких гурткових діловодів, і тоді відкритим голосуванням члени вибирають гурткового, заступника гурткового, гурткового писаря, гурткового скарбника та в міру потреби інших діловодів;

(г) проводить дискусію на тему гурткового плану праці та спільно із членами гуртка виготовляє чи узгіднює план праці до наступної Гурткової Ради.

Після Гурткової Ради впорядник виготовляє на письмі точний звіт з першої Гурткової Ради і передає зв’язковому КПС і Раді гурткових. Рада гурткових призначає гурткові римське порядкове число та подає інформацію про новий гурток у наступному курінному наказі та звіті куреня.

3.9. Розв’язання гуртка

3.9.1. Рада гурткових (або КПС на внесок СПС для самостійного гуртка) розв’язує гурток:

(а) коли всі члени гуртка стали звільнені з УПЮ через вік чи з інших причин;

(б) коли окремий вчинок чи довша діяльність гуртка була незгідна з ідейними основами Українського Пласту;

(в) на внесок більшости членів гуртка.

3.9.2. Після розв’язання гуртка його назву може перебрати новий гурток в курені, а про призначення архіву та майна вирішує Рада гурткових.

4. ЮНАЦЬКИЙ КУРІНЬ

4.1. Визначення

2-5 юнацьких гуртків, що діють на тому самому терені (станиці, пластової групи) творять курінь УПЮ. Кожний гурток в курені має своє римське порядкове число й іншу назву (символ). Курінь УПЮ є організаційною одиницею Пласту і має право на свого курінного патрона й барви, курінне знамено, порядкове число й курінний прапор. Виховним та устроєвим проводом куреня є зв’язковий КПС і очолювана ним Кадра Виховників (КВ) куреня та Рада гурткових куреня.

4.2. Елементи устрою

4.2.1. Курінна Рада

Курінна Рада — це збір членів цілого куреня для вирішення важливих справ, як, наприклад, вибір курінного проводу, обговорення і прийняття річного плану праці, урочистого відзначення річниці патрона чи дати створення куреня тощо. Перша установча Курінна Рада також обговорює проекти барви та патрона куреня. Курінну Раду скликає зв’язковий КПС або Рада гурткових за згодою зв’язкового КПС. Радою провадить курінний, але коли в програмі є вибір чи перевибір курінного проводу, тоді Радою провадить президія, вибрана з членів куреня (які не є членами уступаючого проводу), виховників чи окремо запрошених осіб. Всі рішення приймаються відкритим голосуванням і стають правомірними в разі погодження із зв’язковим КПС.

4.2.2. Патрон

Патрон куреня — це видатна покійна особа з українського минулого, яка відповідає пластовому ідеалові українського громадянина. На терені одного краю та сама особа може бути патроном тільки одного куреня. Патрона куреня пропонує установча Курінна Рада, а затверджує КПС на внесок Крайового Коменданта УПЮ. Рада гурткових підготовляє короткий життєпис пропонованого патрона куреня, який після формального затвердження КПС повинен бути вивчений членами куреня і який має зобов’язувати їх у їхній пластовій діяльності й поведінці.

4.2.3. Барви

Кожний курінь УПЮ має свою барву — одну або більше, комбінація яких є неповторна на терені краю та затверджена КПС.

4.2.4. Знамено

(а). Знамено куреня є його атрибутом в УПЮ. Курінне знамено вживається при кожній нагоді, коли курінь збирається в пластових одностроях, на таборах, зустрічах і мандрівках та при нагодах, де курінь або його відпоручники виступають як пластова частина. Знамено носить і зберігає хорунжий або тимчасово інший юнак, призначений Радою гурткових. У випадках, коли курінь виходить із курінним прапором, знамено не вживається.

(б). Знамено куреня — це полотняний або сатиновий квадрат розмірами 75×75 см барви куреня, яка була затверджена КПС. Якщо курінь має дві або більше барв, тоді знамено складається з двох головних барв, які сходяться між собою на діагоналі, яка біжить від лівого нижнього кута до правого верхнього. На правій (лицевій) стороні знамена посередині квадрату нашивається пластовий герб — біла лілея із золотим (жовтим) тризубом, висотою 15 см. По лівому боці пластового гербу нашивається порядкове число куреня, по правому буква «Ю» висотою 10 см. Число й буква є білої барви. На лівій (оборотній) стороні знамена не поміщуємо ніяких нашивок. Знамено підготовчого куреня є таке саме, лише не має порядкового числа куреня. Знамено носиться прикріплене до держака довжиною 180 см та діаметром 3 см.

4.2.5. Порядкове число

Реєстр чисел юнацьких куренів ведеться в кожному краю окремо; уживається арабські числа. Традиційно непарні числа, починаючи від 1, призначені для куренів юнаків; парні числа, починаючи від 2, призначені для куренів юначок. КПС призначає постійне реєстраційне число на внесок Крайового Коменданта УПЮ після успішного закінчення пробного періоду підготовчого куреня. Числа визначають порядок затвердження КПС, і тому курінь не може резервувати собі якесь особливе число.

4.2.6. Прапор

(а). Прапор куреня — це символ пластової ідеї. Його може мати тільки курінь, який є затверджений КПС і одержав порядкове число. Підготовчі курені не можуть мати курінних прапорів, а користуються тільки знаменами. З прапором курінь виходить під час урочистих чи святкових виступів. Прапор носить і зберігає хорунжий при допомозі двох підхорунжих, затверджених Радою гурткових.

(б). Проект нового курінного прапору мусить бути детально, естетично, у відповідних кольорах і по-мистецьки виготовлений та представлений КПС до затвердження. Тільки після формального затвердження КПС курінь може розпочати виготовлення прапору. Коли прапор вже готовий, його представляється до перевірки Крайовому Комендантові УПЮ, який порівнює затверджений проект із готовим прапором і може дати дозвіл на посвячення прапору. Сама церемонія посвячення прапору організується і відбувається якнайурочистіше з участю, по можливості, цілої станиці, батьків молоді, запрошених гостей, репрезентацій інших юнацьких куренів та Крайового Коменданта УПЮ або його уповноваженого.

(в). Опис курінного прапору. Курінний прапор складається з плахти, лент і держака. Плахта прапору — з шовку або легкого вовняного матеріалу чи легкого оксамиту — має розміри 90 х 70 см. Права (лицева) сторона плахти має барву куреня. Якщо курінь має більше як одну барву, тоді права сторона плахти складається з двох головних барв у той спосіб, що вони сходяться між собою по діагоналі, яка біжить від лівого долішнього кута до правого горішнього; лівий горішній трикутник є першої основної барви куреня, а правий долішний — другої барви куреня. На правій стороні плахти, посередині, є пластова відзнака (герб) — біла лілея, переплетена золотим (жовтим) тризубом, висотою 25 см (вишита або вигаптована за затвердженим ГПБ зразком). Під гербом є синя стрічка із золотим (жовтим) написом СКОБ, величиною пропорційно до лілеї; над гербом є назва куреня (наприклад: 3-ій курінь ім. Івана Мазепи); у чотирьох кутах плахти — пластові символи клича СКОБ: дуб, калина, мухомор і блискавка. Ліва (оборотна) сторона плахти має мати барву, естетично дібрану до правої сторони, і на ній (в центрі) повинна бути зображена постать патрона Пласту, Святого Юрія, а довкола нього рівномірно розміщені символи гуртків куреня. Навколо плахти повинні бути нашиті торочки (шнурочки) барви відповідної цілости.

(г). Стрічки (стяжки), що їх має бути три, вгорі зв’язані ключкою, прикріплюються до держака безпосередньо під списом так, що вони звисають вздовж держака вниз. Ширина стрічок10 см, довжина 1 метр. Барви стрічок синя, жовта і така, як права сторона плахти (барви куреня). Якщо права сторона плахти має дві барви, на третій стрічці барви йдуть згори вниз.

(ґ). Держак, найкраще з ясеневого дерева, природної барви, складається з двох частин до скручування з допомогою металевої оправки, долішня частина закута в метал, горішня закінчена списом. Довжина держака 180 см, до того спис довжиною 25 см — цілість 205 см. Діаметр держака 3 см, дещо більший в долішньому кінці. Прапор прикріплюється до держака так, що в держак вкручується 6-8 металевих коліщаток (срібних або мосяжних), проміру 15 мм. До плахти прикріплюється стільки ж срібних замків (карабінків), що ними прикріплюється прапор до коліщат. Крайнє горішнє коліщатко прикріплюється у віддалі 5 см від долішнього кінця списа.

(д). Текст присяги пластового куреня на прапор під час посвячення чи інших урочистостей:

«В приявності представників Пласту і громадянства даємо тут пластове слово чести, що в нашому пластовому прапорі шануватимемо завжди видимий знак благородної ідеї Пласту і не зневажимо його ніколи ділом, яке свідчило б, що ми забули про важливі для нашого народу і для людства цілі Пласту».

(е). Текст присяги хорунжого на прапор в день перебрання обов’язків:

«Даю пластове слово чести, що цей, повірений мені Вами, друзі / подруги, прапор _________-го куреня Упаду Пластунів / -ок Юнаків / -чок імені_______________________, зберігатиму і носитиму в пошані, належній знамену пластової ідеї та українського Пласту».

4.3. Зв’язковий КПС

4.3.1. Звя’зкового / -ву куреня УПЮ затверджує і звільняє КПС на пропозицію і в порозумінні із СПС. Зв’язковий / -ва є призначуваний / -на на пропозицію СПС для зв’язку поміж КПС і куренем УПЮ та для координації виховної праці в курені. Зв’язковий / -ва мусить виконувати всі свої обов’язки з вирозумінням і в порозумінні та співпраці з Радою гурткових і впорядниками гуртків. В справі власного звільнення з виконування своїх обов’язків зв’язковий КПС звертається через СПС до КПС.

4.3.2. Передумови призначення на зв’язкового / -у КПС:

(а) зразкова поведінка в Пласті і поза Пластом;

(б) заприсяжений член УСП або УПС;

(в) признаний 1 ступінь Кадри Виховників УПЮ та успішно закінчений Вишкіл Зв’язкових. У випадку, коли кандидат не має Вишколу Зв’язкових, КПС встановлює реченець, до якого виконуючий обов’язки (в.о.) зв’язкового мусить такий вишкіл відбути. Цей реченець зобов’язує як і в.о. зв’язкового відбути вишкіл, так і КПС такий вишкіл провести для нього;

(г) виповнення і підписання «Заяви зв’язкового / -ої КПС» (форму і текст заяви затверджує КПС);

(ґ) інші вимоги, схвалені КПС для даного краю.

4.3.3. Обов’язки зв’язкового / -ої КПС.

Зв’язковий:

(а) відповідальний за те, щоб діяльність куреня і кожного гуртка велася згідно з пластовими приписами та вказівками КПС і в рамках плану праці станиці;

(б) приймає всі листи, накази й зарядження від СПС та КПС, подає їх належним способом до відома впорядникам, Ради гурткових і членам куреня та відповідає за їх виконання;

(в) репрезентує курінь назовні в усіх справах перед громадянством, СПС та КПС;

(г) присутній на курінних радах і сходинах Ради гурткових і полагоджує кожне рішення Рад. Має право «вето», якщо рішення Ради гурткових не відповідає Пластовому Закону;

(ґ) підшукує, призначає, перевіряє працю і відкликує впорядників гуртків та інструкторів для гуртків чи куреня;

(д) рішає, чи якийсь гурток є вже так підготований і вироблений, що може вести працю без допомоги впорядника;

(е) дбає, щоб кожний член куреня проходив приписану Програму УПЮ та рішає про успішне закінчення етапів цієї програми;

(є) затверджує і проводить для членів куреня заприсяження та іменування пластунів учасників і пластунів розвідувачів;

(ж) затверджує успішне закінчення третього етапу програми УПЮ та рекомендує іменування пластунів скобів / пластунок вірлиць та на інші ступені;

(з) ініціює чи затверджує або дає опінію про надання відзначень, уділювання пластових пересторог, виключення чи викреслення членів з куреня;

(и) ініціює пропозицію на признання почесного пластового ступеня Гетьманського Пластуна Скоба / Гетьманської Пластунки Вірлиці для члена куреня, який особливо вирізнився та відповідає всім вимогам на одержання цього ступеня;

(і) відповідальний за виготовлення звіту з діяльности куреня в приписаній формі та передачі цього звіту у визначеному реченці до СПС та КПС;

(ї) дбає про успішність праці куреня і за його виступи назовні й відповідає за це перед СПС та КПС;

(й) старається про здобуття і забезпечення моральної і матеріальної допомоги для куреня;

(к) узгіднює вибір чи звільнення курінних діловодів;

(л) реґулярно відбуває сходини із КВ куреня для обговорення виховних проблем куреня та інформацій, що надходять від СПС та КПС;

(м) несе остаточну відповідальність за точну сплату членських внесків куреня;

(н) має обов’язок дбати про здоров’я й охороняти життя членів куреня під час пластових занять;

(о) зобов’язаний мати комплект діючих правильників: Правильник УПЮ (всі частини), Правильник КВ УПЮ, Правильник Скобиного Круга, Правильник Одностроїв і Відзнак, інші;

(п) може мати додаткові обов’язки, визначені КПС для даного краю.

4.4. Рада гурткових

4.4.1. Рада гурткових провадить діяльністю куреня. В склад Ради гурткових входять курінні діловоди та гуртковий кожного гуртка. Курінними діловодами є: курінний, заступник курінного, курінний писар, курінний скарбник та, в разі потреби, інші. Члени куреня вибирають курінних діловодів на Курінній Раді звичайно на час одного шкільного року, їхній вибір затверджує в імені КПС зв’язковий / -а куреня.

4.4.2. Сходинами Ради гурткових провадить курінний, виконуючи програму, узгіднену із зв’язковим КПС. Рада гурткових готує, здійснює або рішає про такі справи:

(а) виготовляє план праці куреня, який бере до уваги потреби окремих гуртків та спосіб його виконання;

(б) рішає про прилюдні виступи куреня;

(в) затверджує символ / назву кожного гуртка та надає їм порядкові числа;

(г) рішає про прийняття нових членів;

(ґ) ініціює для організування нових гуртків в курені;

(д) рішає про виключення і викреслення членів куреня згідно з обов’язуючими у цих справах приписами;

(е) полагоджує всі справи куреня, що не входять в обов’язок окремих діловодів;

(є) планує і проводить курінний табір;

(ж) інші справи, представлені зв’язковим КПС чи членами Ради гурткових;

(з) приймає рішення щодо пропозицій надання III або IV Пластового Відзначення заслуженим членам куреня та про застосовування системи пересторог до тих членів куреня, що провинилися.

4.4.3. Всі рішення Ради гурткових приймаються відкритим голосуванням і переходять більшістю голосів. Рішення, що погоджені зв’язковим КПС, Рада гурткових подає до відома членам куреня у формі курінного наказу.

4.5. Обов’язки курінних діловодів

4.5.1. Курінний:

(а) очолює свій курінь і репрезентує його; заступає зв’язкового КПС у всіх справах, що їх він йому доручить;

(б) підготовляє і здійснює план праці, намічений Курінною Радою чи сходинами Ради гурткових;

(в) провадить сходинами Ради гурткових, курінними сходинами чи збірками, мандрівками, прилюдними виступами куреня тощо;

(г) перевіряє ведення діловодств в рамках Ради гурткових;

(ґ) перевіряє в порозумінні з гуртковими і впорядниками працю окремих гуртків;

(д) приймає періодичні звіти від гурткових та виготовляє звіт із праці цілого куреня;

(е) веде книгу курінного, в якій записує план праці і його виконання і в якій тримає всі накази та доручення;

(є) виконує інші обов’язки, схвалені Курінною Радою.

4.5.2. Заступник курінного:

(а) заступає курінного в справах, що їх він йому доручить;

(б) має обов’язок стояти на сторожі Пластового Закону та дбати про дотримування його членами куреня;

(в) реферує та ставить відповідні внесення на сходинах Ради гурткових в справі прийняття нових членів та звільнення, викреслення чи виключення з куреня, признання пластових ступенів, проведення пластового заприсяження, іменування, надання відзначень, пересторог тощо;

(г) на основі звітів веде картотеку членів куреня і пластову готовість куреня;

(ґ) виготовляє рішення Ради гурткових у формі курінного наказу й відчитує його на курінних сходинах чи збірці;

(д) виконує інші обов’язки, схвалені Курінною Радою, або доручення курінного.

4.5.3. Курінний писар:

(а) веде книгу протоколів сходин Ради гурткових, Курінної Ради і курінних сходин;

(б) веде хроніку куреня в окремій книзі, в якій хронологічно записує працю цілого куреня;

(в) приймає і висилає листи до й від Ради гурткових, веде архів вихідних і прихідних листів і копій, зберігаючи їх дбайливо в хронологічному порядку в окремій течці;

(г) виконує інші обов’язки, схвалені Курінною Радою, або доручення курінного.

4.5.4. Курінний скарбник:

(а) веде записник курінного майна; має нагляд над майном куреня і гуртків;

(б) розплановує бюджет куреня, веде його касову книгу й на сходинах Ради гурткових подає касовий звіт;

(в) погоджує всі потрібні закупи для куреня;

(г) всі поквитування і посвідки тримає в якнайбільшому порядку; готовий кожночасно виказатися сальдом у готівці й оригінальними поквитуваннями;

(ґ) збирає від гурткових скарбників членські внески та передає їх до станиці;

(д) старається про придбання пластовими способами фондів та майна для куреня;

(е) заохочує членів куреня до пластового заробітку й ощадности;

(є) виконує інші обов’язки, схвалені Курінною Радою, або доручення курінного.

4.6. Мішаний курінь

4.6.1. Мішаний курінь — це курінь УПЮ, який різниться від інших куренів тільки тим, що складається із хлоп’ячих і дівочих чи мішаних гуртків. Мішаний курінь можна створити тільки за окремої постанови КПС. Така постанова може бути розглянута тоді, коли СПС чи провід пластової групи доведе, що через брак відповідної кількости української молоді в даній місцевості нема реальних можливостей для створення й дальшого існування окремого хлоп’ячого й окремого дівочого куренів.

4.6.2. Кожний мішаний курінь проходить пробний період як підготовчий курінь, і тільки після виконання всіх вимог може одержати порядкове число. Про порядкове число для затвердженого мішаного куреня рішає КПС.

4.6.3. Коли б чисельність юнацтва у мішаному курені радикально зросла, тоді цей курінь можна розв’язати й на його базі створити один хлоп’ячий і один дівочий курінь.

4.7. Створення нового куреня

4.7.1. Почин до заснування куреня дає СПС чи уповноважений КПС, де ще нема станиці. Основні передумови: два діючі гуртки юнаків / -чок і кваліфікований кандидат на зв’язкового / -ву КПС.

4.7.2. СПС чи уповноважений КПС надсилає до Крайового Коменданта УПЮ листа із пропозицією створити курінь УПЮ, подаючи назви гуртків, їх чисельність, імена й прізвища впорядників та ім’я, прізвище й кваліфікації пропонованого зв’язкового КПС.

4.7.3. Крайовий Комендант УПЮ умовно призначає виконуючого обов’язки (в.о.) зв’язкового КПС та доручає йому старанно підготувати й провести установчу Курінну Раду, яка:

(а) ухвалює формальне створення нового куреня;

(б) пропонує проект патрона куреня;

(в) пропонує проект барв куреня;

(г) вибирає курінних діловодів: курінного, заступника курінного, курінного писаря та курінного скарбника.

4.7.4. В.о. зв’язкового КПС пересилає негайно (не пізніше як чотири тижні від першої Курінної Ради) через СПС до Крайового Коменданта УПЮ точний звіт із установчої Курінної Ради, в якому:

(а) подає до затвердження проект патрона та проект барв куреня;

(б) подає склад першої Ради гурткових та поіменний список засновників куреня із їхніми пластовими ступенями та датами народження, вступу до Пласту та заприсяження;

(в) залучує виповнену і підписану «Заяву зв’язкового КПС» (форма, затверджена КПС для даного краю);

(г) залучує життєпис (на одну сторінку друком) пропонованого патрона.

4.7.5. КПС на внесок Крайового Коменданта УПЮ затверджує в.о. зв’язкового / -ву КПС, патрона куреня та барви куреня. Курінь зветься «Підготовчий курінь імени …» щонайменше 12 місяців і звичайно не довше як 24 місяці від часу створення. Про час закінчення підготовчого періоду рішає Крайовий Комендант УПЮ на підставі виконання вимог, звітування та безпосередньої перевірки. Якщо підготовчий курінь до 24 місяців не виконав всіх вимог для затвердження, тоді Крайовий Комендант УПЮ може продовжити підготовчий період до нового реченця або пропонувати розв’язати цей курінь.

4.7.6. Під час пробного періоду підготовчий курінь мусить виконати наступні вимоги:

(а) виготовити й вживати курінне знамено;

(б) щотри місяці (або в іншому устійненому реченці) точно й вичерпно звітувати Крайовому Комендантові УПЮ про свою діяльність;

(в) в.о. зв’язкового / -ої КПС успішно закінчить Вишкіл Зв’язкових УПЮ;

(г) кожний гурток має впорядника, який успішно закінчив Вишкіл Впорядників УПЮ;

(ґ) мати щонайменше 12 членів куреня, які склали Пластову Присягу та були іменовані пластунами учасниками, розвідувачами, скобами або гетьманськими скобами;

(д) розвинути курінну діяльність згідно із ідейними основами Пласту, Програмою УПЮ та пластовими правильниками, які відносяться до УПЮ;

(е) запланувати й провести хоч один курінний табір;

(є) показати точність у сплаті членських внесків;

(ж) взяти участь хоча б у двох пластових задумах (табір, зустріч, Орликіяда) крайового або міжстаничного маштабу, де курінь міг би виявити своє вироблення;

(з) виказатися точним і повним виконанням всіх інструкцій КПС.

4.7.7. Після закінчення пробного періоду на рекомендацію Крайового Коменданта УПЮ КПС надає куреневі постійне порядкове число на терені краю. Затверджений курінь із порядковим числом має право виготовити проект курінного прапору згідно із приписами цього правильника. Курінь, який одержав порядкове число й має посвячений курінний прапор, вважається повноцінним куренем УПЮ.

4.8. Розв’язання куреня

4.8.1. КПС в порозумінні із СПС може розв’язати курінь, якщо:

(а) курінь веде діяльність, незгідну з обов’язуючими правилами і вимогами;

(б) курінь зменшився чисельно до стану одного гуртка й не передбачається можливости збільшення чисельного стану до двох чи більше гуртків.

4.8.2. Якщо в одній станиці є два малочисельні курені, й КПС в порозумінні із СПС рішає їх злучити, тоді цей новий курінь одержує порядкове число старшого куреня. Члени обидвох куренів можуть погодитися на того чи іншого з двох патронів та курінних барв. У випадку, коли один із куренів ще є підготовчий, цей курінь не залишає по собі ніякого сліду.

4.8.3. Курінь, в якому залишився тільки один гурток, КПС в порозумінні із СПС розв’язує, а існуючий гурток затверджує самостійним гуртком. КПС може зробити виняток у випадку, коли є реальна можливість, що не пізніше як до одного року створиться другий гурток або існуючий гурток перейде до УСП. Рішення КПС про розв’язання проголошує Крайовий Комендант УПЮ на церемоніальній збірці, по змозі, цілої станиці. Курінний прапор, знамено й архів розв’язаного куреня передається до станичного архіву на збереження.

4.8.4. Порядкове число і патрон куреня залишається в крайовому реєстрі юнацьких куренів і їх не можна передати іншому куреневі з іншої місцевості.

4.8.5. Розв’язаний курінь може бути відновлений, якщо в тій самій місцевості (станиці) створиться два або більше нові юнацькі гуртки. Тоді на пропозицію СПС Крайова Пластова Старшина може відновити курінь зі старим порядковим числом, патроном, барвами та правом перебрання курінного прапору, знамена й архіву.

5. ВІДЗНАЧЕННЯ В УПЮ

5.1. Основні твердження

5.1.1. Відзначення в УПЮ існують для вирізнення одиниць, поведінка та діяльність яких були зразком та прикладом, гідним до наслідування іншими членами даного гуртка, куреня чи іншого середовища. Відзначаючи тих, які виявили себе зразковими, виховники хочуть заохотити юнацтво до стремління бути кращими.

5.1.2. Відзначення в УПЮ, описані в цьому правильнику, признаються і уділюються тільки індивідуально.

5.1.3. Кожне юнацьке відзначення можна одержувати без уваги на пластовий ступінь чи черговість багато разів, але за діяльність в означеному часі тільки один раз. Булави УПЮ країв розпрацьовують та впроваджують вимоги щодо надання відзначень.

5.1.4. Кожне відзначення проголошується в курінному наказі та реєструється в картотеці куреня незалежно від того, хто це відзначення уділив; в залежності від ступеня відзначення воно також реєструється на відповідному рівні (станиця, край).

5.1.5. Відзнаки цих відзначень носяться безпосередньо над лівою кишенею пластової сорочки впродовж цілого побуту в УПЮ. Після переходу до УСП можна носити тільки відзнаку «Першого відзначення» та відзнаки «Бронзового Хреста за геройський чин» і «Залізного Пластового Хреста».

5.2. Перше відзначення (найвище відзначення)

5.2.1. Надає Крайова Пластова Старшина на пропозицію Крайового Коменданта УПЮ. Цю пропозицію із відповідною мотивацією звичайно підготовляє зв’язковий КПС, який після одержання підтримки СПС пересилає її до Крайового Коменданта УПЮ. Пропозиція може також прийти від особи чи установи, яка мала безпосереднє відношення до прикладної діяльности юнака / -чки, але тоді Крайовий Комендант УПЮ мусить узгіднити пропозицію із зв’язковим КПС та дотичною СПС.

5.2.2. Уділення цього відзначення урочисто проголошується під час пластових занять по-можливості цілого краю (Крайовий З’їзд, Крайова Зустріч тощо) та друкується в урядових вістях КПС.

5.2.3. Перше відзначення уділюється за особливо зразкову пластову поставу та надзвичайно непересічну діяльність на терені краю.

Приклади:

за особливо зразкову пластову поставу та винятково успішне виконування обов’язків курінного провідника протягом двох або більше років; будучи цілий час прикладом зразкового пластуна і успішного провідника, вислідом його впливу і праці курінь числиться одним із кращих в краю.

за піддержування пластового духу в особливо важких умовах; в затяжній екстремальній чи небезпечній ситуації виявив твердий характер та силу духа, прикладом допомагаючи іншим.

5.3. Друге відзначення

5.3.1. Надає Станична Пластова Старшина на пропозицію Зв’язкового КПС; також комендант крайового чи міжкрайового табору або вишколу за згодою зв’язкового КПС.

5.3.2. Уділення цього відзначення проголошується на збірці цілої станиці, навіть тоді, коли воно вже було проголошене в іншому місці (таборі).

5.3.3. Друге відзначення уділюється за зразкову пластову поставу та непересічну діяльність на терені станиці або на крайовому або міжкрайовому таборі чи вишколі.

Приклади:

за зразкову пластову поставу та прикладне виконування обов’язків курінного провідника або гурткового провідника самостійного гуртка впродовж одного року чи одної каденції.

за зразкову пластову поставу та прикладне виконування обов’язків впорядника УПН або гурткового провідника УПЮ протягом двох або більше років.

за зразкову пластову поставу та найкращі оцінки (перше місце) в крайовому або міжкрайовому таборі чи вишколі.

за зразкову пластову поставу та прикладне виконування обов’язків курінного (або рівнозначного) провідника під час крайового чи міжкрайового табору.

5.4. Третє відзначення

5.4.1. Надає зв’язковий КПС на пропозицію впорядника гуртка, Ради гурткових або з власної ініціативи; також комендант табору або вишколу за згодою даного зв’язкового КПС.

5.4.2. Уділення цього відзначення проголошується на збірці куреня або станиці навіть тоді, коли це вже було зроблене в іншому місці (таборі).

5.4.3. Третє відзначення уділюється за зразкову пластову поставу та визначну діяльність в курені, станиці чи на таборі або вишколі. Приклади:

за зразкову пластову поставу, гідну наслідування, протягом двох чи більше років.

за зразкову пластову поставу та прикладне ведення діловодства в гуртку протягом двох або більше років.

за зразкову пластову поставу та прикладне виконування обов’язків впорядника УПН або гурткового провідника УПЮ під час одного року.

за зразкову пластову поставу та прикладне ведення одного із курінних діловодств протягом одної каденції.

за зразкову пластову поставу та прикладне виконування обов’язків члена проводу одного табору або прикладне виконування обов’язків гурткового провідника під час одного табору.

за зразкову пластову поставу та особливі осяги в крайовому або міжкрайовому таборі чи вишколі або перше місце в точкуванні одного табору.

5.5. Четверте відзначення

5.5.1. Надає впорядник гуртка або зв’язковий КПС на пропозицію впорядника гуртка чи Ради гурткових або з власної ініціативи; також комендант табору або вишколу за згодою дотичного зв’язкового КПС.

5.5.2. Уділення цього відзначення проголошується на збірці куреня, навіть тоді, коли це вже було зроблено в іншому місці (таборі, сходинах гуртка).

5.5.3. Четверте відзначення уділюється за зразкову пластову поставу або визначну діяльність в гуртку, курені, станиці чи на таборі або вишколі. Приклади:

за зразкову пластову поставу протягом одного року.

за зразкове ведення діловодства в гуртку протягом одної каденції.

за зразкову пластову поставу під час одного юнацького табору.

за найкраще підготовані і проведені гурткові або курінні сходини під час одного шкільного року.

за особливі осяги у курінних, станичних або крайових змаганнях під час шкільного року або у точкуванні одного табору.

за успішне виконування обов’язків впорядника УПН протягом одного року.

5.6. Надзвичайні відзначення

5.6.1. Бронзовий Хрест за геройський чин

Це відзначення за врятування життя (або інший геройський вчинок) у формі Бронзового Хреста за геройський чин, що його надає Начальний Пластун на пропозицію Головної Пластової Булави (ГПБ) на підставі документованого внеску даної КПС. Це відзначення реєструється в «Пластових вістях» ГПБ та урядових вістях даної КПС.

5.6.2. Залізний Пластовий Хрест

Це відзначення за хоробрість (мужність) у боротьбі за Батьківщину. За поляглих геройською смертю Залізний Пластовий Хрест отримує або родина поляглого юнака / -ки, або його / її курінь. Надає цей Хрест Начальний Пластун на пропозицію куреня і КПС, одобрену Головною Пластовою Булавою. Це відзначення реєструється в «Пластових Вістях» ГПБ та урядових вістях даної КПС.

6. ПЕРЕСТОРОГИ І ВТРАТА ЧЛЕНСТВА В УПЮ

6.1. Основні твердження

6.1.1. В Пласті кари непотрібні й не надаються. Молодь належить до Пласту добровільно, отже має власну добру волю самовиховуватися і ставати кращою. Якщо вона при цьому часом помиляється, немає потреби її карати. Вистачить звернути її увагу на помилки й перестерегти перед їх повторенням. Одиниці, які, незважаючи на перестороги, не виявляють поправи, показують, що в них немає доброї волі самовиховуватися і ставати кращими або що вони нездібні виправити свої помилки. Силувати їх до доброго Пласт не має ані змоги, ані потреби.

6.1.2. Коли ж будуть докази, що стосування пересторог супроти юна-ка / -чки не забезпечує оточення перед його / її непластовою поставою і поведінкою, тоді супроти такого юнака / -чки стосуємо виключення із УПЮ.

6.1.3. В УПЮ не вільно стосувати засобів збірної відповідальности.

6.1.4. Перестороги призначені тільки для юнаків / -чок, що склали Пластову Присягу. Якщо зв’язковий КПС, впорядник гуртка чи інший виховник завважує невідповідну поведінку або не надто різкий, але все ж таки непластовий вчинок юнака / -чки, що може бути наслідком ще неповної свідомости значення Пластової Присяги, то він / вона є зобов’язаний звернути на це увагу довірочною розмовою, в чотири ока, без свідків. Це не є офіційна пересторога, й її ніхто не записує.

6.1.5. Перестороги є ствердженням, що юнак / -чка своїм вчинком або поведінкою порушив / -ла свою Пластову Присягу. Надіючись, одначе, що це трапилося з причини ще не повного опанування своєї волі, даємо йому / їй змогу пізнати помилку і скріпити його / її пластову поставу настільки, щоб це більше не повторювалося.

6.1.6. Провину стверджуємо й даємо змогу завернути з хибної дороги тому, хто провинився найбільше тричі. Але робимо це у щораз більш рішучій формі, перед щораз ширшим колом пластунів і пластунок. Престороги уділюємо залежно від черги одержання або важности провини: перша пересторога, друга пересторога і третя пересторога. Коли ж дані перестороги не мали успіху, тоді остаточно стверджуємо, що даний юнак / -чка зломив / -ла свою Пластову Присягу і цим заслужив / -ла на виключення з Пласту. Окрім вище перерахованих пересторог у Пласті не вільно стосувати ніяких інших дисциплінарних метод.

6.1.7. Якщо юнак / -чка виправдав / -ла свою поведінку, йому / їй перестороги можуть бути скасовані та викреслені з реєстру:

І пересторога — не раніше як за 3 місяці;

II пересторога — не раніше як за 6 місяців;

IIІ пересторога — не раніше як за 1 рік.

6.2. Викреслення

6.2.1. Юнака / -чку викреслюємо з Пласту не коли вони різко провиняться проти Пластового Закону, а коли з якихось причин втрачають охоту пластувати, однак не мають сміливости чи рішучости добровільно виступити з пластових рядів.

6.2.2. Викреслення з пластових рядів наступає:

(а) коли юнак / -чка пропускає пластові заняття надто часто без виправдання впродовж довшого часу чи означеного Радою гурткових терміну.

(б) коли юнак / -чка не платить членського внеску без виправдання.

(в) коли зголосив / -ла бажання добровільно виступити з Пласту, але не виконав / -ла приписаних для цього вимог.

6.2.3. Про викреслення Рада гурткових має обов’язок повідомити викресленого усно й на письмі та подати причину викреслення. Копію чи точний відпис повідомлення про викреслення зв’язковий КПС має також передати батькам чи опікунові викресленого.

6.2.4. Юнаки / -чки, яких Рада гурткових вирішила викреслити з куреня, автоматично завішані в усіх своїх правах і не можуть брати участи в пластових сходинах і заняттях та носити пластового однострою.

6.2.5. Викреслений має право відклику до СПС впродовж одного місяця від дня, коли отримав повідомлення. Про це право треба викресленому точно пояснити в повідомленні про викреслення. Відклик подається через Раду гурткових. Після одного місяця від доручення юнакові / -чці рішення про викреслення Рада гурткових куреня пересилає відпис рішення про викреслення до СПС, залучуючи також відклик, якщо такий був внесений. Якщо викреслений скористався відкликом, тоді СПС розглядає цілість справи й виносить остаточне рішення.

6.2.6. Викреслений юнак / -чка може бути наново прийнятий до Пласту, якщо він / вона може переконливо довести, що причини попереднього викреслення більше не існують і на його / її поновне прийняття буде згода гуртка, до якого хоче вступити, Ради гурткових куреня та місцевоїї СПС. Наново прийнятим до Пласту повертаються попередньо отримані ступені, відзначення, вмілості тощо.

6.3. Перша пересторога

Коли юнак / -чка доконає вчинок, щодо якого немає сумніву, що він / вона легковажно й свідомо порушив один із Головних Обов’язків Пластуна чи одну з точок Пластового Закону або негідно повівся супроти члена Пласту, тоді цю справу слід обговорити на сходинах гуртка або на сходинах Ради гурткових (якщо це член курінного проводу). Якщо устійниться незаперечний доказ вини, тоді впорядник гуртка або зв’язковий КПС уділює першу пересторогу, яку проголошується в курінному наказі та вписується в особисту картотеку юнака. Завданням усіх членів гуртка є всіма способами допомагати другові поправити свою поведінку.

6.4. Друга пересторога

Коли пластун, який отримав уже першу пересторогу, знову провиниться супроти Пластової Присяги або супроти якоїсь точки Пластового Закону, тоді впорядник чи гуртковий провід зобов’язаний зголосити це Раді гурткових та зв’язковому КПС. Після проведення слідства зв’язковий КПС може уділити винному другу пересторогу. Її слід подати до відома всім членам куреня в курінному наказі і зареєструвати в особистій картотеці пластуна / -ки. Про Другу пересторогу зв’язковий КПС усно або листом повинен повідомити батьків чи опікуна.

6.5. Третя пересторога

У випадку ще одної провини третю (й останню) пересторогу з попередженням про можливе виключення з Пласту уділює винному зв’язковий КПС по відповідному переслуханні й ствердженні вини. Отримавши третю пересторогу, юнак / -чка має написати і підписати протокол з визнанням своєї вини і проханням дати йому ще один раз можливість поправитися. Цей протокол залишається в актах куреня. Третю пересторогу слід подати до відома на збірці у курінному наказі й зареєструвати в особистій картотеці юнака. Про третю пересторогу зв’язковий КПС усно або листом мусить повідомити батьків чи опікуна.

6.6. Комендантська пересторога

6.6.1. За провини під час пластових занять (звичайно табір, зустріч чи мандрівка), які організує і проводить хтось інший, ніж курінь юнака / -чки чи місцева Станиця, комендант (і тільки комендант чи головний керівник заняття) може уділити так звану комендантську пересторогу. Це не стосується дрібних промахів, які провід табору може відповідно узгляднити в таборовому точкуванні чи доручити юнакові / -чці виконати щось потрібне для добра цілости чи відмовити участь в деяких заняттях загалу таборовиків.

6.6.2. Комендантську пересторогу уділюється, коли юнак / -чка доконає вчинку, щодо якого немає сумніву, що він / вона легковажно і свідомо порушив один із Трьох Головних Обов’язків пластуна чи одну з точок Пластового Закону. Комендант після ствердження вини і уділення комендантської перестороги зобов’язаний зголосити про цю провину детальним описом на письмі безпосередньо зв’язковому КПС куреня, до якого юнак / -чка належить. Копію чи точний відпис цього листа комендант мусить також долучити до свого звіту.

6.6.3. У випадку, коли поведінка юнака / -чки загрожувала б здоров’ю чи безпеці його самого чи інших пластунів або перешкоджала б нормальним заняттям, комендант може получити комендантську пересторогу з одночасним відісланням юнака / -чку додому, повідомляючи про це батьків чи опікуна та зв’язкового КПС.

6.6.4. Комендантська пересторога не має чисельного означення. Після розгляду справи на сходинах Ради гурткових залежно від попередньо одержаних пересторог та суворости провини зв’язковий КПС на базі комендантської перестороги уділює першу, другу чи третю пересторогу або передає справу до СПС для виключення з Пласту.

6.7. Виключення

6.7.1. Виключення з Пласту застосовується до юнака / -чки тоді, коли, незважаючи на всі отримані перестороги, він далі діє на шкоду власну, шкоду інших пластунів і на шкоду Пласту або коли він свідомо так провинився, що стосування тільки пластових пересторог було б залагідним засобом, а зокрема коли вчинив злочин, що порушує державний закон.

6.7.2. Рішення про виключення звичайно спершу приймає Рада гурткових, яка за згодою зв’язкового КПС передає справу до вирішення СПС. У випадку вчинення злочину, що порушує державний закон, СПС може з власної ініціативи рішити про виключення. Рішення про виключення СПС доручає юнакові / -чці усно й на письмі з точним поданням причин, а відпис пересилає батькам чи опікунові. Виключений / -на має право відклику до КПС впродовж одного місяця від дня доручення йому / їй повідомлення про виключення. Відклик треба вносити через СПС.

6.7.3. Юнаки / -чки, яких Рада гурткових чи СПС рішила виключити з Пласту, автоматично завішені в усіх своїх правах і не можуть брати участи в пластових сходинах і заняттях ані носити пластового однострою.

6.7.4. Виключені з Пласту не мають права повернутися в члени Пласту.

КІНЕЦЬ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ

ПОЯСНЕННЯ

1. Уживані в тексті іменники чоловічого роду стосуються однаково обидвох статей.

2. Ілюстрації взяті із посібника «Життя в Пласті» або Правильника Пластових Одностроїв та Відзнак.

3. Уживані скорочення:

ГПБ — Головна Пластова Булава

КПС — Крайова Пластова Старшина

СПС — Станична Пластова Старшина

УСП — Улад Старшого Пластунства

УПН — Улад Пластунів Новаків і Пластунок Новачок

4. Крайовий Комендант УПЮ (чи Крайова Комендантка УПЮ) — це діловод КПС, який відповідає за юнацтво в краю. В деяких краях цих діловодів називають Крайовими Референтами УПЮ або Референтами чи Діловодами УПЮ, але функційно вони є однозначні із Крайовими Комендантами УПЮ.

5. Зразки стандартних форм виготовляє Крайовий Комендант УПЮ і затверджує КПС для свого краю.

6. Ця частина Правильника УПЮ має разом 41 сторінку.

Заява
зв’язкового Крайової Пластової Старшини
для ______ куреня Уладу Пластунів Юнаків
ім.
у

1. Признаю ідеї, цілі та приписи Пласту, як вони встановлені і з’ясовані в Трьох Головних Обов’язках, в Пластовому Законі, в правильниках УПЮ і які є безумовно корисні для розвитку української молоді.

2. Знаю обов’язки пластового зв’язкового / -ої.

3. Беручи на себе обов’язки звязкового / -ої Крайової Пластової Старшини при __ пластовому курені юнаків / -чок імені ___________, зобов’язуюсь виконувати їх сумлінно, докласти всіх зусиль, знань та сил, щоб вищезгаданий курінь повести якнайкраще в осягненні найбільших успіхів.

4. Не використаю ніколи без дозволу Крайової Пластової Старшини назви, програми або будь-якої організаційної форми чи напрямних Пласту для творення іншої організації з ідентичними цілями і методами, як Пласт, ані не буду допомагати у творенні такої.

5. Під час виконання обов’язків зв’язкового / -ої свідомо не даватиму молоді прикладу непластової поведінки.

6. Подам прохання до Крайової Пластової Старшини про відпустку або звільнення мене від обов’язків зв’язкового / -ої, якщо з огляду на перешкоди не зможу їх як слід виконувати. Обіцяю завчасно подбати про кандидатуру, яка могла б успішно замінити мене у виконанні обов’язків зв’язкового / -ої даного куреня. До часу вирішення мого прохання не перестану виконувати своїх зобов’язань.

Місцевість і дата Особистий підпис

Прохання про прийняття до УПЮ

До пластунів гуртка _________________________________

Прошу прийняти мене, ____________________________________ , прихильником до пластового гуртка ______________ у станиці / ПГ _________.

Я народився / -лася (дата і місце) ________________.

Навчаюся у ________________________________.

Про Пласт знаю з __________________________.

місцевість і дата особистий підпис

За мене поручають з обов’язком відповідальности:

1. _____________________________

2. _____________________________

Згода батьків або опікунів

Заява

Знаю в загальному виховні цілі Пласту і даю свою згоду на вступ мого сина / моєї доньки, ___________________________________________________ ,

до пластового гуртка ________________ у станиці / ПГ ____________________.

місцевість і дата особистий підпис