1. Пласт — це суспільний рух нового покоління, який зродився недовго до світової війни, як сполука лицарських ідей і зусиль державного будівництва України, закріпився і виправдав себе в добі воєнної хуртовини. Пласт є рухом з властивим лише собі світоглядом, ідеологією, прямуванням (тактикою).

2. Пласт є побудований на зразках подібного суспільного руху в середині англо-саксонської спільноти, має з ним спільну виховну та ідеологічну концепцію, але скерований на створення й закріплення могутности й панування Української Нації.

3. Пласт як суспільний рух є масовим рухом, але тільки в площині поширення в маси пластового світогляду. Натомість в організаційній площині Пласт є обмежений елітарним принципом.

4. Пласт, як суспільний рух нового покоління, дає у загальній мірі однозначні відповіді на суспільні проблеми, які стосуються внутрішнього і зовнішнього життя спільноти.

5. Основу пластового світогляду становлять, поєднані у відповідному відношенні динамізм, волюнтаризм і раціоналізм.

6. Основу пластової ідеології творять два основні принципи: вірність Богові та вірна служба Найвищому Добру Нації. Так звані людські ідеали правди, добра і краси, рівності, свободи й братерства не є окремими пластовими ідеалами, але покриваються із концепцією пластового світогляду.

7. Нація закріплюється шляхом єднання в нерозривну історичну спільність культурних, релігійних, економічних і політичних потреб і прагнень народних поколінь, діючих в минулому, сучасному й майбутньому.

8. Мірою живучості й могутності нації є її воля керувати своїми культурними, релігійними, економічними й політичними справами, а після здобуття власної держави, — керувати історією людства, подібно як інші державні нації.

9. Основною клітиною національної спільноти є сім’я, побудована на етичних основах християнської релігії. Члени сім’ї відчувають відповідальність за долю нації в обличчі наступних поколінь.

10. Члени нації стають корисними для її розвитку і могутності, коли розвивають до найвищої міри свої моральні, духові й тілесні сили. В добі мира вони використовують їх для створення культурних цінностей своєї нації. У випадку війни вони зуміють покласти їх, разом із своєю особистою свободою й життям, на жертівнику активної боротьби за могутність нації.

11. Духовна творчість нації в областях культури і цивілізації повинна випливати з рідних національних джерел, які є незаперечною підставою самостійності нації й умовою її повного розвитку. Напрям творчості повинен іти по лінії найбільш доцільній для нації.

12. В оцінюючих критеріях культури й цивілізації Заходу й Сходу незаперечну першість треба віддати Заходові, з огляду на його динамічне й волюнтаристичне світосприймання, в протилежності до квієтизму й пасивізму Сходу.

13. Релігія є найважливішим джерелом моральної сили суспільства, мірою й запорукою його етичного рівня.

14. Вікове роз’єднання Української Нації між Сходом і Заходом створило багатообрядовість у середині Української Нації. Питання національної Церкви повинно бути вирішене по лінії найбільшої доцільності для Нації. В рамках власної держави слід прагнути до об’єднання Церков.

15. Здобуття власної держави є виявом внутрішньої організованості й сили нації. Державний устрій має служити історичному призначенню нації й має запевнити всебічний розвиток її духових і матеріальних сил. Головне зусилля національної політики повинно йти у напрямі зміцнення й з’єднання нації, виявом якого повинна стати сильна державна влада.

16. Представником, популяризатором і головним реалізатором світогляду, ідеології та прямувань пластового руху є Український Пластовий Улад (УПУ), який побудований на головних принципах лицарського ордену.

17. УПУ гуртує в собі молодь, виховує і скеровує її в зорганізованих гуртах на окремі ділянки суспільної праці, в якій вона усі набуті чесноти пластового виховання та всі практичні і теоретичні пластові знання використовує для вірної служби Найвищому Добру Української Нації.

18. УПУ є організацією апартійною, приналежність до політичних партій і т.п. окремих членів є нормована організацією та принципами пластового світогляду й ідеології.

19. УПУ є чотириступеневою організацією: новак, пластун-юнак, старший пластун, сеньйор-пластун лицар.

20. На ступені новака й юнака головним завданням є виховання активного громадянина шляхом вироблення його фізичних і духових сил зі спеціяльним наголосом на плеканні характеру, волі і національному вихованні. Засобами до осягнення названих цілей є всі методи виховання, оперті на Пластовому Законі й ідеології. Суспільна праця на цьому ступені є тільки виховним засобом.

21. Третій ступінь має дати провідників до ведення юнаків у всіх можливих і доступних ділянках, має завершити практичне самовиховання своїх членів і доповнити його в ділянці суспільно-політичних наук. Зокрема, старше пластунство має бути аванґардом суспільної праці в УПУ.

22. Четвертий ступінь дає працівників і провідників суспільної праці в усіх ділянках життя спільноти.

“Вогні”. – 1936. – Ч.2.

Вогні. Часопис куреня УСП-УПС “Орден Залізної Остроги”. – 2002. – Ч.2. – С.4.