Відгук про літній станичний табір "Велика Гра" читайте у матеріалі пл. уч. Мар'яни Климчук:

Табір є табір. Життя в ньому стає інакшим, не таким як зазвичай... Табір станиці Київ «Велика гра» дав мені багато спілкування і сміху. Дозволив пізнати краще однокурінців і одностаничників. В багатьох я здивована, захоплена або навіть шокована. :) Навіть дощі не змогли зламати таборового духу.

«В час тихої сумної самоти, 
Коли зігнеться над тобою сон, 
Шукаючи прихистку у дрімоти, 
І сміх піде куди у гори; 
Краплинами холодних сліз 
Розтануть на волоссі зорі, 
І вигорять у щент страхи, 
Згадате правила «Великої гри»»

Веселою була дискусія на тему "Три головні обов'язки пластуна", а саме її початок, який був тестом на особистість. Усі дізнались щось нове про себе, навіть ті, хто знав про цей тест. 
День самоврядування, який зробили після тої (і завдяки їй) нічної теренівки, на якій покалічили бунчужного, вразив найбільше і дав змогу самовиразитись тим людям, які були в проводі (починаючи з курінних і закінчуючи комендантом). Ми зробили все щоб цей день став одним із найкращих днів таборування. 

Багато галасу було на ватрах, вогниках куренів та спільних подекуди романтичних вогниках. Та все ж найніччю була остання. Погрози на ватрі типу "...нема тихої нічки - нема бунчужного і згущика..." не вразило старшину, хоча викликало сміх і гиготіння і пізніше всі дізнались чому. Тої ночі був алярм, на якому були іменування і заприсяження, і після якого все ж таки було те, на що чекали всі юнаки і юначки, на честь чого звучали вищесказані погрози... 
Загалом розказувати і згадувати це різні речі. Тож думаю краще подивитись фото з табору. Моє враження - чудове. А враження інших - то їхня справа...

Автор новини: пл. уч. Мар'яна Климчук к.ч. 46 ім. Марусі Богуславки, під редагуванням ст. пл.. Ксенії Міржви