Нещодавно курінь ч.46 ім. Марусі Богуславки провів свій перший Лещетарський табір. Він проходив з 16 по 18 лютого в місті Славське.Нам дуже пощастило, адже ми спіймали якраз ті три дні, коли  горах випав сніг!!! Це, мабуть один з небагатьох лещетарських таборів цього року, який таки відбувся - багато було скасовано черз відсутність снігуL Поїхало нас небагато - всього 11, але цього було цілком достатньо, щоб незабутньо та з користю провести той час!!! Дуже дякую всім учасникам за веселість, розуміння та бажання вчитись! Даринці - за підтримку скрізь і у всьому ( а без неї, самі знаєте, далеко не заїдеш...)!!!! Окрему подяку хочу висловити Шпаку та Горобцю (тернопыльськы пластуни), які погодились на непросту роль інструкторів  і страшенно допомогли в проведенні нашого міні-табору!!!

А тепер трошки вражень учасників:

Фото з табору у розділі фотоальбоми

«Я довго думала:їхати мені, чи ні, бо в мене було погане самопочуття та ще боліло горло і буикала. Але коли я поговорила з моєю найулюбленішою виховницею - Даринкою, вона мене підбадьорила, підштовхнула думкою «поїхати». Я не пожалкувала!!!! А тепер трохи про поїздку... Гуцики (так звані маленькі істоти, котрі вміють літати) всім, хто поїхав зробили невеликі, але приємні подруночки! Це були дві печевки, зв*язані красивою стрічкою і з запискою.

В Славсьук ми приїхали ми о 7.13 і тому, звісно ж, не  виспались! Коли ми вийшли з вагону, то чекали наших інструкторів - Горобця та Шпака, які нас відвели до справжньої карпатської хати. Там було дві кімнати і в ожній з них було по 4 ліжка (м*які дуже), по одній пічці, по одному столу і по декілька ))) Ми поїли, перевдягнулись і пішли брати лижі наJстільців з «пріколами»!!!  прокат і їхати ні гірку. Всі взяли лижі і пішли до машини. Мені чомусь стало погано і темніло в очах... Закінчилось все тим, що я і Даринка не пішли на гору, а повернулись до хати. Я думала, що те, що ми  не пішли в перший день кататись - це погано... Насправді, ми добре провели час,я дуже багато дізналась про Пласт, про людей, про життя Даринки. Вона мене нагодувала пігулками і намазала пахучим кремом (котрий допомагає від кашлю) та ми заснули і прокинулись тоді,коли стадо слонів, тобто дівчата з нашого куреня повернулись до хати. Вони всі були якісь відморожені. Виявилось, що то була дуже крута гора і всі дуже втомились та померзли.

Наступного ранку мені було краще  і усі ми піщли вже на іншу гірку, яка називалась «Політехнік». Там було круто!!!! Останній день був останнім. Ми прибирали, катались на лижах, робили масаж, читали книжки, спали, їли, ще раз їли і їли!!!»

Святослава Крупська

ТакJ«Невже їдемо?!!! Поїзд рушив!  давно хотілось з дівчатами на лижі, без батьків!  Наш табір розташувався у містечку Славське у затишному будинку, до якого ми завалили десь о 7.30 ранку. До речы, наше купе було  біля туалету. Розмістилися, одразу в прокат і на гірку  Тростян. Мені вона найбільше сподоалась з усіх!!! Хоча, для новачків реально важкувато. Додому прийшли як відморожені, що аж Свята злякалась. Наступні два дні було круто!!! Сподобався літературний вечір, взагалі так цікаво!!! Враження після табору незабутні!!!!

А розповідь про Гуциків залишиться в моїй уяві на все життя!!!»

Люда Пустовіт

«І ось наста цей важливий день нашої чудової мандрівки до Карпат. Велике врадення на мене справила прекрасна природа Карпат - високі засніжені гори, на яких росли розкішні смарагдові ялини, кедри, кипариси...Ми відразу взяли лжі на прокат і поїхали вчитися кататися. Спочатку -на машині, а потім - на підйомниках. Це були гойдалкоподібні крісла, які їхали досить швидко. Було тоді дуже страшно і я сильно боялася впасти, адже крісла були дсь метрів 20 над землею. Крім того треба було втримати важкі лижі. . .

Ось ми вже на горі... Наші тренери - Горобець і Шпак- показали як їздити на лижах, як правильно тримати палки. І ми відразу почали спускатись з гори - а вона була висока і крута, з безліччю з безліччю горбочків. Я багато разів падала а під кінець мені доелось спускатись з гори «на попі».. Наступного дня ми поїхали кататися на ближчу, ільш пологу гірку. Ця подрож була цікавою і класна, н зважаючині на що!»

Богданка

«Ще лищилось півтори годинки до Києва... Всі уже відіспані і повні вражен... Єдине, що зараз спадає на думку - е зануритисьв горнятко кави і мріяти, переварюючи враження.  Та цю ідилію порушує Ніна, яка дає завдання написати хроніку. Перша моя спроба встати на лижі виявилось не зовсім вдалою. Трималася я на ногах не більше секунди. Далі ви, мабуть, здогадуєтесь що було...Ввечері зібралась дуже тепла компанія. Хтось зіграв на гітарі таку пісню6

Я буду твоїм восьмим кольором,

Я буду твоїм восьмим чудом

Я буду снігом білим-білим, як ти мені дозволиш. . .

Потім було ще багато-багато пісень і навіть Led Zeppelin!!!!

Наступного дня теж катались на лижах, а ще був літературний вечір. Всі розповідали про улюблені книжки, твори, читали вірші... А третього дня я нарешті  мінімально навчилась кататись на лижах!!!!!

Ось і таір минув!!!!! Він був як неіеличке ипробовування і, думаю, я пройшла його успішно!

Дякую всім, хто там був! Дякую нашим інструкторам Шпаку і Горобцю! Дякую Дарині, яка підтримувала мене в складні хвилини»

Настя Тахтомиш

«Мені дуже сподобався лещетарський табір, який відбувався 15-19 лютого в м. Славське. Кататися на лижах  я не вміла, але залюбки навчилася. Зі швидкістю летіти з гори! Це так круто!!! Мені ще дуже сподоались підйомники. Поки навчились кататись ми багато падали, але є приказка: «якщо хочеш досягти своєї мети  старайся!». Нам всім було страшно, бо вльшість з нас перший раз на лижах, але наші інструктори Шпак та Горобець нам допомагали. Мені дуже подоались засніжені гори, мальовнияі пейзажі... Це було надзвчайно!!!! Нам було весело, ми грали в ігри, розповідали про книжки... Було круто!!! Я хочу поїхати туди ще раз!!!!!»

Іра Скачко